Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" травня 2011 р. Справа № 5023/1905/11
вх. № 1905/11
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Якимчук О.О. посв.№109 від 25.06.2010 року,
1-го позивача - ОСОБА_1 за дов.№4 від 11.01.2011 року та за дов.№29-32/499 від 31.12.2010 року,
2-го позивача - ОСОБА_2 за дов.№010-00/7620 від 19.11.2010 року,
1-го, 2-го, 3-го відповідача - не з"явились,
розглянувши справу за позовом Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави. в особі Кабінету міністрів України та Публічно Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1) Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1", м.Харків,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест", м.Харків,
про стягнення коштів
Прокурор Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України та Публічно Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (1-й відповідач), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (2-й відповідач), до Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест" (3-й відповідач) про стягнення 5566943,48 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне вионання з боку відповідачів забезпеченої Договором поруки № 68609Р15 від 01.10.09 року та договором поруки № 68609Р16 від 01.10.09 року, умов Генеральної угоди №6806N1 від 09.08.2006 року, в рамках якої були укладені кредитний договір №68109К5 від 06.03.2009 року, кредитний договір №6808К36 від 08.05.2008 року, кредитний договір №68608V3 від 04.11.2008 року, укладені між Публічно Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13 квітня 2011 року о 10:45 годині. Також залучено до участі у справі, в якості 3-го відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест", м.Харків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.05.2011 року о 11:45 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2011 року о 11:30 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.05.2011 року о 12:30 годині.
Прокурор у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.
Представники позивачів у судовому засіданні позов заявлений прокурором підтримують у повному обсязі та просять суд задовольнити позовні вимоги. Надали пояснення по суті справи.
Представник 1-го, 2-го та 3-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав.
Відповідачі не скористались своїми правами, наданими їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь свого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надали суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провели звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надали суду свій варіант проекту акту звірки.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", що підтверджується змінами до статуту, затвердженими постановою КМУ від 15.04.2009р. № 375) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест) (позичальник, 3-й відповідач) було укладено Генеральну угоду №6806N1 від 09.08.2006р. з загальним лімітом заборгованості 8151800,00 грн. строком погашення до 08.08.2013 р. (далі - Генеральна угода).
В рамках Генеральної угоди між Банком та Позичальником було укладено:
- Кредитний договір № 68109К5 від 06.03.2009 року на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 2 489 574,21 грн. строком погашення 03.03.2010р.;
- Кредитний договір № 6808К36 від 08.05.2008 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 300 000,00 грн. строком погашення 07.05.2009р.;
- Кредитний договір № 68608К15 від 05.08.2008 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 4 850 000,00 грн. строком погашення 02.08.2013р.;
- Кредитний договір № 68608V3 від 04.11.2008 року на надання овердрафту в розмірі 334 000,00 грн. строком погашення 03.05.2010р.
За умовами даних договорів позичальник отримує від банку грошові кошти, які зобов'язується повернути у строки, встановлені договорами, зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами.
Відповідно до пункту 8.1 Генеральної угоди у разі порушення строків сплати основного боргу по Кредиту, процентів за користування Кредитом та інших грошових зобов'язань за цією Генеральною угодою Позичальник сплачує Банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня, якщо інше не передбачено Кредитним договором, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством Кредитним договором.
Позивачем були виконані свої зобов'язання за зазначеними договорами, що підтверджується наданими банком виписками з особового рахунку.
Однак позичальник - ТОВ фірма "Озон-Інвест" (3-й відповідач) не виконує свої зобов'язання за договорами, а саме не здійснює повернення кредиту згідно графіку, встановленого в договорі, не сплачує відсотки за користування кредитом та комісію.
У зв'язку з чим станом на за період з 02.07.2010 р. по 17.02.2011 року заборгованість за Генеральною угодою становить 5566943,48 грн. (відповідні розрахунки надані позивачем до матеріалів справи), в тому числі :
- заборгованість за кредитом - 4386000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками - 740302,74 грн.;
- заборгованість за комісіями - 12847,26 грн.;
- пеня - 427793,48 грн.
У забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між позивачем та Фірмою "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (1-й відповідач) було укладено договір поруки № 68609Р15 від 01.10.2009р., за умовами якого 1-відповідач зобов'язався перед Банком солідарно із Позичальником відповідати за своєчасне та повне виконання останнім Генеральної угоди, а саме солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання (зобов'язання Позивальника, передбачені Генеральною угодою), а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредитів, відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.
Відповідно до п.3.2. зазначеного договору поруки, у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Генеральної угоди, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, у забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (2-й відповідач) було укладено договір поруки № 68609Р16 під 01.10.2009р., за умовами якого 2-відповідач зобов'язався перед Банком солідарно із Позичальником відповідати за своєчасне та повне виконання останнім Генеральної угоди, а саме солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання (зобов'язання Позивальника, передбачені Кредитним договором), а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредитів, відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.
Відповідно до п.3.2. зазначеного договору поруки, у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Кредитного угоди, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Суд вважає, що прокурор в інтересах позивача використав своє право щодо звернення до поручителів з вимогою про погашення заборгованості позичальником.
Суд також зазначає, що укладені договори поруки відповідають вимогам чинного законодавства, доказів недійсності вказаних договорів суду не надано.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі та третя особа в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
За таких обставин позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає заходи забезпечення позову. А саме, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тощо.
Відповідно до п. 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.94р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Судом встановлено, що відповідачі мають обов'язок щодо сплати значної суми заборгованості позивачу, дана заборгованість не погашається протягом тривалого часу, відповідачі обґрунтованих заперечень не надали та не вживають ніяких заходів щодо погашення заборгованості.
При цьому суд враховує, що відповідачі мають можливість вільно розпоряджатися грошовими коштами, а отже мають можливість спрямовувати кошти, які надходять на їхні рахунки на інші другорядні цілі.
За таких обставин суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах суми позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 526, 530, 543, 553, 554, 549-552, 598, 612, 629, 759, 782, 792, 1048, 1049, 1050, Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 28, 32-34, 43, 44, 49, 66, 67, 79, 81, 82-85 ГПК України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код 19362160) заборгованість у сумі 5566943,48 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) державне мито в сумі 25500,00 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Задовольнити клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114) в межах суми 5566943,48 грн.
Стягувачем в частині вжиття заходів забезпечення позову є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код 19362160).
Суддя
Повний текст рішення по справі 5023/1905/11 складено та підписано 24.05.2011 року.