Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2011 р. Справа № 5023/2617/11
вх. № 2617/11
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Даниленко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов.№13/52 від 22.04.11р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ВАТ "Іскра", м. Львів
до ТОВ "Сеса - Трейд", с. Васищево
про стягнення 9091,16грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6200,00грн. основного боргу, 1299,60грн. інфляційних, 379,64грн. 3% річних та 1211,92грн. штрафних санкцій (пені). Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов*язання з оплати наданих позивачем транспортних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов. Окрім того, надав документи що підтверджують зміну найменування його підприємства з ВАТ "Іскра" на Публічне акціонерне товариство "Іскра".
Дослідивши надані заявником до матеріалів справи Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 777452 від 01.04.2011р., Статут ПАТ "Іскра" в редакції від 01.04.2011р. та довідку Головного управління статистики у Львівській області № 499501 від 05.04.2011р., які свідчать про те, що ПАТ «Іскра» є новим найменуванням ВАТ «Іскра» та є у відповідності до п.2.3 статуту його правонаступником, суд, у відповідності із ст. 25 ГПК України здійснює заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства "Іскра" його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "Іскра".
Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився, відзиву на позов та витребуваних документів суду не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, яким зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.
Згідно із заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом Черкаси-Добропілля на суму 3400,00грн. та за маршрутом Черкаси-Луцьк на суму 2800,00грн., що підтверджується засвідченими копіями вищевказаних заявок на перевезення, товаро-транспортними накладними № 121 від 29.01.2009р. і № 290 від 12.02.2009р., актом прийому-передачі (передачі на відповідальне зберігання) № Ч1-Ч000121 від 29.01.2009р. і видатковою накладною № Ч1-Ч00290 від 12.02.2009р., які містяться в матеріалах справи. Вантаж було доставлено до місця призначення та отримано вантажоодержувачем, про що свідчать відмітки в товаро- транспортних накладних, за якими здійснено перевезення.
У відповідності до умов заявок встановлено сторонами вартість перевезення в сумі 3400 грн. з ПДВ та 2800 грн., в тому числі ПДВ, відповідно, а для проведення оплати необхідні оригінал договору на перевезення,рахунок, податкова накладна,акт виконаних робіт, ТТН та витратна накладна до кожної ТТН. Крім того, в заявках зазначено, що в разі неправильного оформлення вищевказаних документів,без ТТН та витратних накладних або акта приймання-передачі вантажу на зберігання, оплата здійснюватись не буде.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що надання позивачем послуг є позадоговірним, та відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. В даному випадку підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін заявок на перевезення.
Позивачем в порядку, встановленому заявками, було надіслано на адресу відповідача оригінали рахунку-фактури, податкової накладної, акту виконаних робіт, товаро-транспортні накладні з відміткою вантажоотримувача.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 09.06.2009р. з вимогою про оплату за виконані перевезення на суму 6358,50 грн., факт отримання якої відповідачем підтверджено відповіддю на претензію від 22.07.2009р. за № 99 за змістом якої отримані документи щодо перевезення не оформлені належним чином, тому оплата за надані послуги буде здійснена лише після отримання від позивача належним чином оформлених документів.
Позивачем з супровідним листом за № 666/11 від 25.08.2009р. було направлено виправлені 2 пакети документів для оплати № П-59,-27.
Але, в порушення умов заявок та вимог ст. 526 ЦК України, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати, лише частково сплатив вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 6200 грн., яка до цього часу не сплачена.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позов в частині стягнення 6200 грн. боргу обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
За змістом позовної заяви окрім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1299,60грн. інфляційних та 379,64грн. 3% річних. Позивачем до позову додано розрахунок інфляційних, 3 % та штрафних санкцій, за яким розрахунок проведено за період з березня 2009р. по лютий та березень 2011р. без зазначення строків оплат, встановлених заявками та дати направлення відповідних документів відповідачу.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 14.04.2011р. суд зобов*язав позивача надати обгрунтований розрахунок стягуваної суми за кожною вимогою окремо. Наданий позивачем до суду розрахунок від 17.05.2011р. суд не може прийняти як належний, оскільки в ньому розмір інфляційних та річних збільшено в порівнянні з сумою позову та зазначено період нарахування з 03.09.2009р. по 16.05.11р., в той час як період з березня 2011р. по 16.05.2011р. не було заявлено позивачем до стягнення у встановленому законом порядку шляхом подачі заяви про уточнення або збільшення позовних вимог. Крім того в цьому розрахунку зазначено загальну суму індексу інфляції в розмірі 120,27% за період з 03.09.09р. по 16.05.11р., але не не зазначено щомісячних індексів інфляції за спірний період, що унеможливлює перевірити правильність поданих позивачем розрахунків.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1299,60грн. інфляційних та 379,64грн. 3% річних залишити без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1211,92грн. штрафних санкцій суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.
За порушення грошових зобов'язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 наведеного Закону містить припис, що розмір пені, передбачений цим законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки при підписанні заявок на перевезення сторонами не досягнуто згоди щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій (штрафу або пені) та їх розміру за порушення строків оплати за договором, суд вважає необхідним в частині стягнення 1211,92 грн. штрафних санкцій відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 69,56грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160,95грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 205, 258, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 33, 49, 75, п.5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеса-Трейд" (62495, Харківська обл., Харківський район, с.Васищеве, вул.Промислова,12, код ЄДРПОУ 32680664, в тому числи р/р 26003000122192 у ПАТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618) на користь Публічного акціонерного товариства "Іскра" (79066, м.Львів, вул.Вулецька,14, код ЄДРПОУ 00214244, в тому числі рах.№ 26006010002313 у ПАТ "Унікредитбанк" м.Київ, МФО 300744) 6200,00грн. основного боргу, 69,56грн. витрат по сплаті держмита та 160,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В частині стягнення 1299,60грн. інфляційних та 379,64грн. 3% річних позов залишити без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.
В частині стягнення 1211,92грн. штрафних санкцій в позові відмовити.
Суддя Савченко А.А.
Повне рішення складено 20.05.2011 року.