Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" травня 2011 р. Справа № 45/379-10
вх. № 11118/5-45
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Болтенко А.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за дорученням; ОСОБА_2., за дорученням; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борова - Агро", смт. Борова
про стягнення 27455,00 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 17000,00 грн. та пеню в сумі 17000,00 грн. та зобов'язати відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії ХОТВ Антимонопольного комітету України від 18.08.2010 року № 62-к щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення в діючих договорах на зберігання зерна вимог до якості зерна показника вологості відповідно до діючих нормативних актів. Позов обґрунтований ст. 56 "Про захист економічної конкуренції", ст. 25 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду № 653 від 04.05.2011 року та протоколу повторного розподілу справи між суддями, в зв'язку з відпусткою судді Калініченко Н.В., справу передано судді Погореловій О.В.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи № 3/01-49-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Відділення) прийнято рішення від 18.08.2010 р. № 62-к (Рішення), яким було визнано, що ТОВ "Борова-Агро" (Відповідач) разом з іншими трьома суб'єктами господарювання вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та частинами першою та третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які могли призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг із зберігання зерна.
На підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на Відповідача був накладений штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Витяг з Рішення надісланий 07.09.2010 р. рекомендованим листом № 6105803405784 із супровідним листом територіального відділення від 03.09.2010 р. № 02-26/3-2202 та отриманий уповноваженою особою Відповідача 08.09.2010 р., що підтверджується інформацією Харківської дирекції Поштамт-центру поштового зв'язку №1 про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною другою статті 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Отже, строк сплати штрафу, накладеного адміністративною колегією Відділення за Рішенням від 18.08.2010 р. № 62-к, закінчився 09.11.2010р.
Станом на 20.12.2010 року заяв Відповідача про відстрочення або розстрочення сплати штрафу, чи документів про підтвердження сплати штрафу, не надходило.
Відповідач звертався до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 18.08.2010 р. № 62-к.
14.03.2011 року господарським судом Харківської області позов відповідача залишений без розгляду.
Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Частиною 2 статті 62 Закону України " Про захист економічної конкуренції" передбачено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, розмір пені за період з 10.11.2010 року по 19.01.2011 року складає 17000,00 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова Відділення має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти Відділення без спеціальної довіреності в суді.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу та пені у розмірі 34000,00 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії ХОТВ Антимонопольного комітету України від 18.08.2010 року № 62-к щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення в діючих договорах на зберігання зерна вимог до якості зерна показника вологості відповідно до діючих нормативних актів, суд зазначає наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів можуть захищатися способами визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Натомість спосіб обраний позивачем спосіб захисту до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це не відповідає завданням суду, визначеним ст. 2 Закону України “Про судоустрій ” (Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає встановленим діючим законодавством способам захисту, а тому суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії ХОТВ Антимонопольного комітету України від 18.08.2010 року № 62-к щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення в діючих договорах на зберігання зерна вимог до якості зерна показника вологості відповідно до діючих нормативних актів.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові -на позивача.
За таких обставин, судові витрати слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борова-Агро" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Привокзальна, 8, код ЄДРПОУ 31796759, р/р 26004200227085 в ПАТ "Сітібанк" м. Київ, МФО 300584) на користь державного бюджету України (рахунок УДК у Борівському районі Харківської області, ідентифікаційний код 24134260, р/р 31111106700105, МФО 851011, ГУДКУ в харківській області, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) - 17000,00 грн. штрафу та 17000,00 грн. пені.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борова-Агро" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Привокзальна, 8, код ЄДРПОУ 31796759, р/р 26004200227085 в ПАТ "Сітібанк" м. Київ, МФО 300584) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 340,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борова-Агро" (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Привокзальна, 8, код ЄДРПОУ 31796759, р/р 26004200227085 в ПАТ "Сітібанк" м. Київ, МФО 300584) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Суддя Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 17 травня 2011 року