Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" травня 2011 р. Справа № 5023/1731/11
вх. № 1731/11
Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Гетьман І.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 18 від 10.05.11 р. відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ДП "Бібрське лісове господарство", м. Бібрка
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про виконання договірних зобов'язань
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь основну суму заборгованості в розмірі 46592,47 грн., 0,5% за кожний день прострочки від основної суми заборгованості на півроку в розмірі 41932,80 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області надійшла ухвала про порушення провадження у справі, яка направлялась на юридичну адресу відповідача. Відповідно до ст.64 ГПК України, у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Позивач через канцелярію суду 28.04.11 р. надав до суду клопотання, в якому просить суд змінити суму позову в частині розрахунку пені з 41932,80 грн. до 50226,81 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за позовом, відповідно до розрахунку позивача, складає 96819,28 грн..
З огляду на клопотання позивача, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою дане клопотання є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені.
Відповідно до ст.46 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.03 р. "Про державне мито" (із змінами від 25.03.05 р.) - із позовних заяв, що подаються до суду, ставки державного мита встановлюються в розмірі 1% ціни позову але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів сплати державного мита в розмірі 82,19 грн., відповідно до збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим дане клопотання судом до розгляду не приймається.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 22.12.09 р. між сторонами було укладено договір № 70 на постачання продукції, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві, а відповідач - прийняти та оплатити лісоматеріали.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, та 05.01.10 р. через Укрзалізницю відвантажив відповідачеві лісопродукцію на суму 46592,47 грн., відповідно рахунку № 7. Факт одержання продукції підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36129947, наявною в матеріалах справи.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриману продукцію не розрахувався.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач на адресу відповідача 26.04.10 р. направив претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 46592,47 грн. до 10.05.10 р., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 46592,47 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 46592,47 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що при простроченні оплати товару більш ніж на 10 днів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості продукції за кожний день прострочки.
Позивачем нарахована пеня за період з 15.01.10 р. по 15.07.10 р. у розмірі 41932,80 грн..
Проте відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.3 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, сторонами договором не було визначено строк оплати, позивач, відповідно до ст.530 ЦК України, звернувся до відповідача з претензією 26.04.10 р., в якій встановив граничний строк оплати заборгованості до 10.05.10 р., суд визнає розрахунок пені, здійснений позивачем необґрунтованим, та вважає за необхідне перерахувати пеню у відповідності до чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, позовну вимогу в частині стягнення пені в сумі 41932,80 грн. задовольняє частково, перерахувавши суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.05.10 р. по 09.11.10 р., що становить 4022,91 грн., в частині стягнення пені в сумі 37909,89 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.232 ГК України, ст.ст.33, 43, 44, 46, 49, 64, 75, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні клопотання позивача про зміну пені - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (61052, АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" (81220, Львівська область, м.Бібрка, вул.Стуса,44, код ЄДРПОУ 00992488, р/р 26000000017790 ПАТ "Креді Агріколь Банк" м.Перемишляни, МФО 300614) - 46592,47 грн. основного боргу, 4022,91 грн. пені, 506,15 грн. держмита та 134,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Суддя Ковальчук Л.В.
Повне рішення складено 16.05.11 р.