36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.06.2011 р. Справа №18/828/11
за позовом Селянського (фермерське) господарства "С.Г.М.", вул. Молодіжна,4, с.Рокита, Великобагачанського району, Полтавської області, 38353
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", вул. Михайлівська, 12, м.Київ, 01001
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_1
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., дов. в протоколі
від відповідача: не з"явився
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. від 25.10.2010р (реєстровий № 2424) внаслідок несплати заборгованості в розмірі 718 813,07 грн по договору фінансового лізингу № 01-314/08-обл від 25.09.2008р. таким, що не підлягає виконанню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись зокрема на те, що порушене право відповідача, як особи, яка не отримала від позивача кошти, внаслідок невиконання позивачем умов оспорюваного договору фінансового лізингу. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 17.05.11р., направлена відповідачу на адресу, вказаною в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою пошти, що за зазначеною адресою товариство не знаходиться.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р” примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв”язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Третя особа в поясненні на позов вважає, що виконавчий напис від 25.10.10р. зареєстрований в реєстрі за № 2424 про повернення позивачем на користь відповідача предмету лізингу вчинений за договором фінансового лізингу, укладеним між Селянським (фермерським) господарством “С.Г.М.” та ТОВ “Українська лізингова компанія” від 25.09.08р. за № 01-314/08-обл. повністю відповідає чинному законодавству на час його вчинення. З урахуванням рішення господарського суду Харківської області у справі № 59/345-10 зауважив, що у випадку наявності заборгованості позивача, виконавчий напис підлягає виконанню, а за відсутності заборгованості не підлягає виконанню. Тому просив ухвалити рішення в залежності від стану заборгованості позивача. В судове засідання приватний нотаріус ОСОБА_2. не з”явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.
В судовому засіданні 06.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив:
25.09.2008р. між позивачем (Лізингоодержувач) і відповідачем (Лізингодавець) був укладений Договір фінансового лізингу № 01-314/08-обл, згідно з умовами якого Лізингоодержувач зобов'язався прийняти трактор JD 8430 модель JD 8430, заводський № RW8430P023493, рік випуску -2008 -1 шт., вартістю 1 036 500,00 грн. (без ПДВ) та глибокорозпушувач модель JD 2700, заводський № N02700X008295, рік випуску -2008 -1 шт., вартістю 228 666,67 грн. (без ПДВ) та оплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору за встановленим графіком.
Додатковою угодою № 2 від 10.04.2009р. до договору викладено в новій редакції графік сплати лізингових платежів, п. 3.9 Додатку № 4 "Загальних умов фінанасового лізингу" договору, статтю 8 додатку № 4 до договору.
30.07.2010р. відповідач направив позивачу повідомлення-вимогу про сплату 476 400,44 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу № 01-314/08-обл від 25.09.2008 р.
25.10.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. за заявою відповідача був вчинений виконавчий напис (реєстровий № 2424) внаслідок несплати заборгованості в розмірі 718 813,07 грн. по договору, відповідно до якого пропоновано повернути предмет лізингу, що зазначений вище.
04.11.2010р. Відділом державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2424 (постанова ВДВС Великобаганського РУЮ Полтавської області від 04.11.2010 р. в мат. справи).
Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса від 25.10.2010 р. вчинений з порушенням вимог чиннного законодавства і просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ЗУ „Про фінансовий лізинг”, ЗУ „Про нотаріат”, Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженного Наказом МЮУ 03.03.2003 №20/5 (далі - Інструкція), Постанову КМУ від 29.06.1999 № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” (далі -Перелік).
Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням умов договору, зокрема ст. 8 додатку № 4 до нього, в той момент, коли у сторін виник спір щодо розміру та складових частин лізингових платежів, а також з порушенням вимог законодавства - п. 8 Переліку, ч. 2 ст. 42, ч. 1, 2 ст. 87 ЗУ „Про нотаріат”, абз. 2 п. 12, абз. 1, 2 п. 282 Інструкції. Також посилається на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2010р. у справі № 59/345-10, яким визнано недійсним п. 3.9. ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу до договору, який встановлював додатковий вид платежу - додаткову винагороду, через несплату якої і виник спір. Так як недійсність правочину не створює правових наслідків, а момент недійсності - з моменту вчинення угоди, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для вчинення виконавчого напису.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позолвні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.
Статтею 2 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 7, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження". Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором порядку.
Таким чином, право вимоги предмета лізингу є правовим наслідком відмови від договору та його розірвання.
Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг").
Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У контексті п. 8.3. ст. 8. додатку № 4 до договору (в редакції додаткової угоди № 2), договір вважається розірваним з моменту отримання Лізингоодержувачем відповідного повідомлення Лізингодавця.
Матеріали справи не містять доказів відмови від договору та його розірвання в односторонньому порядку з боку відповідача. З матеріалів нотаріальної справи, що були надані третьою особою також не вбачається доказів відмови від договору та його розірвання, з чого суд дійшов висновку, що на момент вчинення виконавчого напису договір був чинним.
Як встановлено ст. 87 ЗУ "Про нотаріат" та ч. 1 п. 282 Інструкції, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з ч. 1 п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 8 Переліку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису про повернення об'єкта лізингу по договорам лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Таким чином, саме договір лізингу має містити в собі умову, якою передбачено у безспірному порядку поверення об"єкта лізингу за виконавчим написом нотаріуса.
Договір фінансового лізингу № 01-314/08-обл від 25.09.2008р., на підставі якого вчинено виконавчий напис за № 2424, не містить умови щодо безспірного порядку поверення об"єкта лізингу за виконавчим написом нотаріуса.
Таким чином, вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису № 2424 на підставі договору лізингу, що не передбачає поверення об"єкта лізингу у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса, є незаконним.
Згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно п. 3.1. ст. 3 Додатку № 4 до договору усі платежі за договоруом лізингоодержувач зобов"язаний здійснювати в національній валюті України відповідно до графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізиногодавця.
Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізиногодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу.
Згідно пункту 3.5. статті 3. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору), якщо передача предмету лізингу відбулася до п'ятнадцятого числа місяця, чергові лізингові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, а якщо інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця.
Відповідно до пункту 3.6. статті 3. Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач, не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, у якому було передано предмет лізингу, визначеної згідно пункту 3.5. Загальних умов, зобов'язаний сплатити винагороду, яка визначається, виходячи із вартості предмета лізингу, кількості днів за період з дня підписання акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період.
Крім того, відповідно до пункту 3.7. статті 3. Загальних умов фінансового лізингу всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та Загальних умов, Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов пунктів 3.4., 3.5. Загальних умов фінансового лізингу, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний акт передачі об'єкта лізингу. Зазначені в графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано акт.
Відповідно до пункту 3.9. статті 3. Загальних умов фінансового лізингу на дату сплати, визначену пунктом 3.5. Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою.:У1 = So х k -So, де So -сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; к - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 календарних днів до сплати чергового лізингового платежу, згідно пункту 3.5 Загальних умов, та збільшеного на 0,59% відсотка, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ "УкрСиббанк" по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів в іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих лізингодавцем для придбання предмета лізингу та його подальшої передачі лізиногоодержувачу у фінансовий лізинг.
Якщо значення коефіцієнта k менше одиниці, то сума VI не розраховується.
Якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш, ніж на 0,6% нуль цілих шість десятих відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта к, вказаного в цьому пункті, то лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.
З викладеного вбачається, що лізингодавець мав на дату сплати, визначену пунктом 3.5. Загальних умов та графіку сплати лізингових платежів, тобто щомісячно, надати лізинго- одержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок перевищення відсотка курсу гривні до долара США. При цьому, таке перевищення мало бути підтверджено відповідною довідкою банку або завіреною копією банківської виписки.
Однак, лізингодавець у зазначені договором строки (щомісячно) не направляв лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яка виникла внаслідок перевищення відсотка курсу гривні до долара США, та документи Банку, які підтверджують зазначене перевищення.
Суд зауважує, що з врахуванням рішення господарського суду Харківської області у справі № 59/345-10 (момент недійсності правочину -з моменту його вчинення -ч. 1 ст. 236 ЦК України), позивач станом на 09.11.2010р. мав переплату по лізинговим платежам в розмірі 92 932,70 грн., так як графіком (в редакції додаткової угоди № 2 -чинної на момент вчинення виконавчого напису) він зобов'язаний був сплатити 1 317 122,61 грн., а фактично сплачено більше -1 410 055, 31 грн.
Тобто станом на момент вчинення виконавчого напису позивач не мав заборгованості по сплаті лізингових платежів перед відповідачем (згідно графіку сплати лізингових платежів), а тому правові наслідки несплати лізингових платежів, зокрема надіслання повідомлення-вимоги, звернення до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису є неправомірними та застосовуватися не можуть через відсутність боргу.
Також судом встановлено, що до вчинення виконавчого напису позивачем були направлені претензії до відповідача, зокрема з проханням визнати повідомлення-вимогу неправомірною, повернення грошових коштів, звернення до Міністерства юстиції України, був поданий позов до господарського суду Полтавської області. Відповідач, при зверненні до третьої особи із заявою про вчинення виконавчого напису не надав інформації про наявність спору між сторонами договору.
Судом також встановлено, що відповідачем порушено статтю 8 додатку № 4 до договору, а саме, умови повернення (вилучення) предмету лізингу та не забезпечено реалізацію права позивача на викуп предмету лізингу.
Згідно п. 8.2 ст. 8 Додатку № 4 "Загальних умов фінансового лізингу" договору у випадку не сплати лізингових платежів за умови прострочення сплати понад 30 днів, Лізингодавець повідомляє про це Лізингоодержувача із зазначенням строку для усунення таких порушень. У випадку, якщо порушення не будуть усунуті, Лізингодавець має право нарахувати сумарний лізинговий платіж. Якщо зазначений платіж на протязі 10 днів не буде сплачений, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору та/або вилучення предмету лізингу із зазначенням строку та місця його передачі в межах України.
Відповідачем встановлені правочином умови виконані не були, тобто відбулося порушення умов договору в односторонньому порядку.
Крім того, повідомлення-вимога від 30.07.2010р. містила спонукання до сплати 476 400,44 грн., а виконавчий напис вчинений внаслідок несплати 718 813,07 грн., що не узгоджується з вищевикладеним, зокрема щодо правомірності нарахування лізингових платежів та моменту розірвання договору.
У виконавчому написі, що є виконавчим документом зазначено про пропонування до повернення предмету лізингу, з чого не вбачається обов'язковість виконання, так як зі змісту пропозиції -це є добровільним до виконання.
Поряд із цим, глибокорозпушувач модель JD 2700, заводський № N02700X008295, рік випуску -2008 -1 шт. відповідно до специфікації коштує 228 666,67 грн. (без ПДВ), а у виконавчому написі зазначена сума 1 518 200,00 грн., що є невідповідністю специфікації та умовам договору.
За таких обставин, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені наявними доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 15, 16, 651, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20 ГК України, ст. 2, 7, 10 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст. ст. 50, 87 Закону України „Про нотаріат”, пп. 282, 284 Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженного Наказом МЮУ 03.03.2003 № 20/5, п. 8 Постанови КМУ від 29.06.1999р. № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 15, 32, 33, 43, 44- 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 25.10.2010р. (реєстровий № 2424) внаслідок несплати заборгованості в розмірі 718 813,07 грн. по договору фінансового лізингу № 01-314/08-обл від 25.09.2008р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством „С.Г.М.” (код ЄДРПОУ 25162181) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (код ЄДРПОУ 30575865).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, вул. Михайлівська, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 30575865 на користь Селянського (фермерського) господарства „С.Г.М.”, вул. Молодіжна, 4, с. Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353, код ЄДРПОУ 25162181 - 85,00 гривень - витрати по сплаті державного мита та 236,00 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Солодюк О.В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.06. 2011 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.