14 червня 2011 року Справа № 2а/2370/4583/2011
12 год. 15 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
при секретарі Кулику О.П.,
за участю позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2 -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просить: визнати протиправними дії виконуючого обов'язки начальника ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області щодо прийняття рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та щодо складання довідки від 31.03.2011 № 138/11; скасувати рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивача; зобов'язати начальника УМВС України в Черкаській області поновити позивача у громадянстві України.
В обґрунтування позову зазначено, що при поданні заяви про набуття громадянства України позивачем було подано всі документи, які передбачені законодавством. 01.06.2009 відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідно до довідки № 282/09 від 02.09.2009 про реєстрацію особи громадянином України, а в подальшому документовано паспортом громадянина серії НОМЕР_1 виданого 17.09.2009 Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області. Статтею 21 Закону України «Про громадянство України»визначено конкретні підстави скасування рішення про оформлення набуття громадянства -якщо особа набула громадянство України відповідно до статтей 8 та 10 цього закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України. В даному випадку прийняття рішення відповідачем про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на тій підставі, що позивачем не було повернуто паспорт Російської Федерації до уповноважених органів цієї держави, вважає позивач, суперечить нормам статті 21 цього закону. Так, 20.05.2011 позивачем до посольства Російської Федерації в Україні було подано заяву з прикладенням паспорта громадянина Російської Федерації про вихід із громадянства Російської Федерації, тобто позивач у встановлений законом 2-річний строк з моменту реєстрації його громадянином України повернув паспорт Російської Федерації до уповноважених органів цієї держави.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство України»законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 -є громадянином Російської Федерації, уродженець смт Чорнобай Черкаської області, з 21.12.2007 проживає у АДРЕСА_1
У 2005 році позивач звертався до Чорнобаївського паспортного підрозділу з питанням отримання дозволу на імміграцію в Україну та 31.08.2005 був документований посвідкою про постійне проживання в Україні, в подальшому й зареєструвався та перебував на законних підставах на території України.
12.03.2009 позивач звернувся до Чорнобаївського паспортного підрозділу з питанням набуття ним громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України»та подав необхідні документи та зобов'язання припинити іноземне громадянство.
20.03.2009 року матеріали справи були направлені до ВГІРФО УМВС України в Черкаській області та 01.06.2009 було прийнято позитивне рішення.
Позивач ОСОБА_1 подаючи заяву про видачу паспорта громадянина України до паспортного підрозділу Чорнобаївсього УМВС в Черкаській області, повідомляв, що паспорт громадянина Російської Федерації він загубив з власної необережності та надав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою про втрату паспорта.
Також судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 виник спір з колишньою дружиною ОСОБА_4 з приводу поділу майна, що було набуте подружжям за час шлюбу, та остання звернулась до Президента України Ющенка В.А. зі скаргою на дії колишнього чоловіка ОСОБА_1 в якій повідомила, що він набув громадянство України незаконно, а паспорт громадянина Російської Федерації приховав, щоб отримувати пенсії і в Росії, і в Україні.
З даного приводу була проведена перевірка за результатами розгляду якої був складений висновок від 14.09.2009.
На той час ніяких порушень з боку ОСОБА_1 та працівників паспортної служби УМВС не було встановлено.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про громадянство України»особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.
25.02.2011 року від колишньої дружини позивача ОСОБА_4 до паспортного підрозділу УМВС України в Черкаській області знову надійшла заява, в якій вона повідомила, що позивач - ОСОБА_1 паспорт громадянина Росії не втратив і на даний час він є громадянином двох держав, що недопустимо за законами України.
З цього приводу була проведена перевірка, якою встановлено, що ОСОБА_1 отримав 27.05.2010 року паспорт громадянина Російської Федерації, але у посольстві Російської Федерації в Україні його не здав. Незважаючи на те, що 09.03.2011 року він надавав до паспортної служби Чорнобаївського РВ, яка оформляла документи громадянина України розписку про те, що він зобов'язується терміново звернутися в консульській відділ посольства Російської Федерації в м. Києві з метою оформлення виходу з громадянства Росії та здачі паспорта громадянина Російської Федерації.
У зв'язку з даними обставинами, коли ОСОБА_1, отримавши паспорт громадянина Росії 27.05.2010 та будучи на цей час документований паспортом громадянина України, не здав його до посольства Росії в Україні і паспортним підрозділом Чорнобаївського РВ УМВС 29.03.2011 року було підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Рішення паспортної служби УМВС України в Черкаської області від 11 червня 2009 року про набуття громадянства в Україні за територіальним походженням ОСОБА_1 скасовано у зв'язку з тим, що громадянство України було набуте особою, яка подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернула паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (отримав новий паспорт громадянина Російської Федерації).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про громадянство України»спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань громадянства до яких належить МВС України і підпорядковані йому органи, можуть скасовувати прийняті ними рішення про оформлення громадянства України у випадках передбаченими ст. 24 цього Закону.
Статтею 21 Закону України «Про громадянство України»передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянства України відповідно до ст.8 та ст.10 цього Закону шляхом обману внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України.
Після отримання паспорта громадянина України ОСОБА_1 оформив та отримав пенсію у Пенсійному фонді Чорнобаївського району, виплата якої була припинена після того, як паспортним підрозділом Чорнобаївсього РВ УМВС було встановлено, що ОСОБА_1 не здав паспорта Російської Федерації до посольства Російської Федерації України.
Суд зауважує, що у відповідності до Закону України «Про громадянство України»ОСОБА_1 має право знову розпочати оформлення документів для отримання громадянства України з дотриманням встановлених норм закону, а рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 31 березня 2011 року про скасування набуття громадянства є законним.
Оскільки відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі положеннями Закону України «Про громадянство України», підстави для визнання його дій протиправними відсутні.
Таким чином, позивач не надав суду належних доказів, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, щодо скасування рішення від 31.03.2011 про скасування набуття громадянства, позивачем не доведено.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.П. Тимошенко