Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
08 червня 2011 р. № 2а- 14796/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
суддів - Бабаєва А.І., Котеньова О.Г.
при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.
за участю представників сторін:
позивача - Ситнік О.О.
першого відповідача - Дикого Я.П.
другого відповідача - Межової К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими
платниками податків у місті Харків
до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Приватної фірми "Орнатус"
простягнення заборгованості, -
Позивач, Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Приватної фірми „Орнатус" заборгованість по 197 податковим векселям на загальну суму 7175744,33 грн., виданих Приватною фірмою "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України в квітні 2007 року- солідарно.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ПФ «Орнатус», застосовуючи положення Закону України «Про податок на додану вартість», у квітні 2007 року видала 197 податкових векселів на загальну суму 7 175 744,33 грн., які згідно положень абз. 1 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»були підтверджені першим відповідачем шляхом авалю. Однак при цьому положення чинного законодавства щодо сплати вказаних векселів грошовими коштами на тридцятий день з дня його поставки органу митного контролю ПФ «Орнатус»було проігноровано, оскільки зазначений суб'єкт господарської діяльності невірно застосовував положення абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»при погашенні спірних векселів.
Враховуючи те, що спірні векселі, видані ПФ «Орнатус», не були погашені у спосіб передбачений чинним законодавством, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулась до першого відповідача з пропозицією виконати приписи абз. 3 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та виконати зобов'язання щодо сплати спірних векселів. У своїй відповіді на вказану пропозицію податкового органу перший відповідач повідомив про відмову у виконанні зобов'язань щодо сплати спірних векселів. Приписами абз. 3 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено обов'язок комерційних банків оплатити авальовані ним податкові векселі у разі непогашення їх в 30-дений строк, встановлений абз. 1 п. 11.5 ст. 11 зазначеного Закону.
Представник першого відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що податкові векселі ПФ „Орнатус" емітовані за квітень 2007 року, які були авальовані першим відповідачем, погашеними за рахунок бюджетного відшкодування. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на Закон України від 03.04.1997р. №168/197-ВР „Про податок на додану вартість" та Постанову КМУ від 01.10.1997р. №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", якими визначається порядок погашення податкових векселів та вказує, що податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу; сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податкому періоді, який припадає на тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому, представник першого відповідача, зазначає що, податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком, при цьому вексель вважається погашеним. Оскільки ніяких додаткових документів для підтвердження сплати зобов'язань по податковому векселю не передбачено, надалі банк контролює оплату авальованих ним векселів шляхом одержання від клієнта копій зданих в ДПІ декларацій по ПДВ з додатками, які містять вичерпну інформацію щодо погашених в поточному місяці векселів. Після звітного періоду ПФ „Орнатус" було надано до банку податкові декларації з реєстром погашених векселів за квітень 2007 року на загальну суму 7175744,33 грн., з включенням цих зобов'язань до складу податкових зобов'язань. При оформленні ПФ „Орнатус" податкових векселів, сума по кожному з них знаходилась у межах підтвердженого бюджетного відшкодування, а саме не перевищувала суми в розмірі 1937408,86 грн. Тобто, як стверджує представник першого відповідача, в поясненнях позивача відсутнє обгрунтування підстав для зобов'язання підприємства сплатити податковий вексель грошима; не надано письмового підтвердження податкових органів України про непогашення авальованих надалі банку за договором векселів. Крім того, представник першого відповідача зазначив, що надані копії декларацій по ПДВ за період січень 2006 - квітень 2007р. свідчать про те, що декларації прийняті без зауважень, в т.ч. по рядку 6, дані саме цього рядка декларації та наведені до нього розшифровки засвідчують для надалі банку-аваліста факт погашення податкових векселів. Згідно з цими даними, всі авальовані надалі банку в квітні 2007 року векселі погашені і не потребують повторного погашення, а у податкової інспекції відсутнє право вимагати надалі у банку-аваліста повторного погашення.
Представник другого відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, просив суд у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на абз.4, 7 п.11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. №168/197-ВР „Про податок на додану вартість" в яких зазначає, що платник податків може по самостійному рішенню достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; крім того зазначив, що податкові векселі відповідають критеріям, встановленим саме абз.7 п. 11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. №168/197-ВР. На час видачі спірних податкових векселів ПФ „Орнатус" мало підтверджену актами перевірки ДПІ суму бюджетного відшкодування в розмірі 10814491 грн. Тобто, погашення податкових векселів способом, передбаченим абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. №168/197-ВР виключає залік суми зобов»язань за ними з сумою бюджетного відшкодування. Таким чином, всі зазначені ДПІ в додатках до адміністративного позову податкові векселі, що видані ПФ „Орнатус" за квітень 2007 року на суму 7175744,33 грн. та авальовані першим відповідачем погашені у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.01.2007р. на податковий облік СДПІ по роботі з ВПП у Харкові був взятий платник податків - Приватна фірма «Орнатус», що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.01.2007р. № 1124 (а.с.5). У зв'язку з чим даний платник був перереєстрований як платник ПДВ, в результаті чого йому було відповідне свідоцтво від 01.01.2007р. за № 100015028. Індивідуальний податковий номер Приватної фірми «Орнатус»- 2859806448.
На протязі квітня 2007 року другий відповідач - ПФ «Орнатус»при імпорті на митну територію України товарів надавав органам митного контролю податкові векселі, реєстр таких векселів та їх копії надані до матеріалів справи (а.с.14-115). Дані векселі були авальовані першим відповідачем.
Видані ПФ «Орнатус»в екселі є такими, що відповідають ознакам, наведеним у п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд зазначає, що оскільки спірні векселі, видані ПФ «Орнатус», не були погашені у спосіб передбачений чинним законодавством, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулась до першого відповідача з пропозицією виконати приписи абз. 3 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»т а виконати зобов'язання щодо сплати спірних векселів. У своїй відповіді на вказану пропозицію податкового органу перший відповідач повідомив про відмову у виконанні зобов'язань щодо сплати спірних векселів.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168 "Про податок на додану вартість'' податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):
з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації"), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку (абзац перший);
платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом (абзац четвертий);
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період , у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата (абзац п'ятий);
якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю , платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді (абзац сьомий).
Як вбачається із матеріалів справи, термін сплати зобов'язань по спірним податковим векселям, емітованим ПФ "Орнатус", виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, таким чином, ці векселя повинні бути погашені шляхом перерахування коштів до бюджету.
Посилання представників відповідачів на те, що податкове зобов'язання за кожним з поставлених позивачем податкових векселів не перевищувало суму належного йому бюджетного відшкодування у розмірі 1937408,86 грн., а тому ПФ "Орнатус" правомірно включив до податкових зобов'язань звітного періоду, в якому відбулася поставка векселя, суми ПДВ за цим векселям з подальшим віднесенням цієї ж суми до податкового кредиту у наступному податковому періоді, суд вважає є безпідставними, виходячи з наступного.
Адже обов'язковою умовою використання платником такого способу погашення зобов'язань за векселем, як залік бюджетного відшкодування, є підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування.
Тому погашенню зобов'язань за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування передує формування платником податкового кредиту та визначення від'ємного значення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", декларування суми такого бюджетного відшкодування та надання податковим органом висновку про правомірність такого відшкодування.
Лише за таких обставин платник податку, в картці особового рахунку якого обліковується сума бюджетного відшкодування, яка до настання дати, визначеної у полі "Термін платежу за податковим векселем", йому не відшкодована або не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, в будь-який день до настання терміну платежу за векселем може подати до податкового органу заяву довільної форми про намір зарахувати в рахунок оплати податкового векселя суму бюджетного відшкодування.
Таким чином, для того, щоб спірні векселі ПФ "Орнатус" були погашені за рахунок бюджетного відшкодування, у строк, протягом якого видавалися спірні податкові векселі, назване підприємство повинно було мати підтверджену податковим органом в установленому порядку суму бюджетного відшкодування для кожного податкового векселя. Так, загальна сума спірних податкових векселів (за яким податковий орган визнав неправомірним визначення податкового зобов'язання та подальше формування податкового кредиту) є значно вищою, ніж сума відшкодування, підтверджена актами перевірки ДПІ, а саме в розмірі 10814491 грн. Окрім того, будь-яких доказів відносно того, що на момент поставки цих векселів вказана сума не була використана для погашення інших податкових векселів відповідачами не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, другим відповідачем не подавалася до податкового органу заява.
Тоді як згідно з абзацем 5 п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 № 1104, платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою .
Відповідно до п.11.5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" комерційні банки зобов"язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.
Таку ж норму передбачає і Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97р.
Відповідно до п. 2 цього ж Порядку аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" ( до зміни найменування Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" ) взяв на себе відповідальність за оплату податкових векселів ПФ "Орнатус", які не сплачені ним в строк.
Оскільки, до теперішнього часу, податкові векселя на загальну суму 7175 744,33 грн., видані приватною ПФ "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України у квітні 2007 року, залишаються не погашеними, заборгованість перед бюджетом по цим векселям підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Солідарне стягнення з відповідачів зобов'язань за податковими векселями не передбачене податковим законодавства та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Окрім того, вимога про сплату податкового боргу відповідно до п.п.6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ПФ "Орнатус" податковим органом не направлялась.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості першим відповідачем своїх дій до суду не надано.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суми заборгованості по 197 податковим векселям на загальну суму 7175 744,33 грн., виданих Приватною фірмою "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України в квітні 2007 року такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Приватної фірми "Орнатус" про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" суму заборгованості по 197 податковим векселям на загальну суму 7175 744 ( сім мільйонів сто сімдесят п"ять тисяч сімсот сорок чотири ) грн. 33 коп., виданих Приватною фірмою "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України в квітні 2007 року.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.
Головуючий Суддя Заічко О.В.
Судді Бабаєв А.І.
Котеньов О.Г.