Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 червня 2011 р. № 2-а- 4755/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників : позивача -Яковлєва Н.П., відповідача -Морозова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Балаклійська районна спілка пайовиків "Кооператор" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області , в якому просить суд, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі від 17.03.2011 р. № 0001022301 в частині застосування до Балаклійської РСП “Кооператор” штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680,00 грн. за незабезпечення зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітів № 1792 та № 1793 в розмірі 752,40 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. В обґрунтування позовних вимог заявлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень не доведено факту здійснення реалізації не облікованого товару, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі по тексту Закон № 265) на суму 752,40 грн. Крім того позивачем зазначено, що ведення обліку товарних запасів ведеться у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Також зазначає, що ним забезпечено зберігання щоденних фіскальних Z-звітів за № 1792, № 1793 в КОРО.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, пославшись на обставини викладені у письмових заперечення на адміністративний позов, які долучені до матеріалів справи.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, перевіривши оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі направлення № 1820 від 23.02.2011 року фахівцями ДПА України в Харківській області проведено перевірку магазину, що належить Балаклійській РСП “Кооператор” за адресою с. Залиман, вул. Центральна 102-А.
За результатами перевірки складено акт (довідка) № 1481/20/40/23/30412735 від 24.02.2011 року, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону № 265, що виразилося у веденні обліку за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку, а саме торгівля не облікованими товарами на суму 376,20 грн.; встановлено порушення п.9, 12 ст. 3 Закону № 265, а саме не забезпечено зберігання в КОРО № 2001001038 щоденних фіскальних Z-звітів за № 1792, № 1793, № 1644 та не забезпечено друкування фіскального звітного чеку за 21.02.2011р.; не забезпечено відповідність грошових коштів на місці проведеня розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті рро.
За наслідком встановлених актом перевірки порушень відповідачем по справі прийняте податкове повідомлення - рішення від 17.03.2011 року № 0001022301, яким до Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п.1,4 ст. 17, ст.20 Закону № 265 застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 2113,4 грн. Згідно розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки застосовано штрафні санкції п. 1 ст. 17 - в розмірі 1 грн.; п.4 ст. 17 - 1340 грн. (340 грн. за кожне порушення щодо невиконання друку або не зберігання фіскального звітного чеку); ст. 20 - 752,40 грн. (2-х кратний розмір вартості не облікованих товарів)
Не погодившись із вказаним рішення суб'єкта владних повноважень позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого скарга залишена без задоволення, а рішення контролюючого органу без змін
У судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати оскаржуване рішення в частині застосування штрафної фінансової санкції в розмірі 680,00 грн. за незабезпечення зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітів № 1792 та № 1793 та в розмірі 752,40 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, посилаючись на те, що підприємством облік товарно-матеріальних цінностей ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства та було забезпечено зберігання щоденних фіскальних звітів № 1792 та № 1793 в КОРО. З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно п. 12 ст. 3,6 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).Облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
В ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та долучених до нього додатків вбачається, що фахівцями податкового органу не зазначено жодного положення вказаних нормативних актів, які були би порушені позивачем по справі та якими документами первинного бухгалтерського обліку таке порушення підтверджуються.
Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”та Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 р. за № 153 зі змінами та доповненнями (далі -Правила) на початку 2011 року керівником позивача видається розпорядження № 12 від 14.02.2011 року, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів зі змісту якого вбачається, що: - всі товари оприбутковуються згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення в день їх надходження з їх повним відображенням в книзі обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей;- облік кількості та вартості проданих товарів ведеться згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій; - чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) до бухгалтерії РСП "Кооператор" подаються товарно-грошовий звіт, до якого додаються оригінали накладних на внутрішнє переміщення та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.
Суд звертає увагу на те, що із досліджених в судовому засіданні відомостей про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів при перевірці господарської одиниці вбачається, що позивачем до перевірки не надано накладні та інші документи, які підтверджують факт оприбуткування. Проте суд зазначає, накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у суб'єкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації
В матеріалах справи містяться копії накладних на внутрішнє переміщення товару, копії товарно-грошових звітів, якими спростовуються висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача щодо ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого порядку.
Крім того, слід вказати, що норми Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять приписів про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.20 вказаного Закону. При цьому скориставшись правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, позивач до скарги надав копію КОРО, копію розпорядження № 12 від 14.02.2011р., копії товарно - грошових звітів, копії накладних.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем додано копію КОРО, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні 16.06.2011 року, в яких зберігаються, а саме підклеєні щоденні фіскальні Z-звіти за № 1792, № 1793 та вчинено відповідний запис в КОРО. Відповідач доказів відсутності в КОРО на момент проведення перевірки щоденних фіскальних Z-звітів за № 1792, № 1793 до суду не надав, а отже висновок відповідача про незабезпечення зберігання таких звітів в КОРО спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. за незабезпечення зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітів № 1792 та № 1793, в розмірі 752,40 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області від 17.03.2011 р. № 0001022301 в частині застосування до Балаклійської районної спілки пайовиків “Кооператор” штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680,00 грн. за незабезпечення зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітів № 1792 та № 1793 та в розмірі 752,40 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Жовтнева, 41, код ЄДРПОУ 30412735) судовий збір у сумі 3.40грн. (три грн. 40 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 червня 2011 року.
Суддя Волошин Д.А.