Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
11.03.2011 р. Справа № 2а-270/11/1470
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
до відкритого акціонерного товариства «Інгул»,
про стягнення адміністративно господарських санкцій у розмірі 45350,04 грн. та пені у розмірі 11281,69 грн.
Миколаївським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів пред'явлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Інгул»адміністративно господарських санкцій у розмірі 45350,04 грн. та пені у розмірі 11281,69 грн.
До суду надійшла заява від представника позивача про зміну позовних вимог, а саме про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Інгул»адміністративно господарських санкцій у розмірі 20465,40 грн. та пені у розмірі 3759,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" для всіх підприємств, установ і організацій, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Позивач вважає, що відкрите акціонерне товариство «Інгул»порушило зазначену норму закону, а саме у 2006 році та 2009 році на підприємстві не працювали інваліди, а повинно у 2006 році було працювати 8 осіб, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, а працювало лише 7 осіб. За це порушення підприємство повинно було сплатити 6280,68 грн. адміністративно-господарських санкцій. Згідно ст. 20 п.2 вище названого закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні". На день подання позову підприємство самостійно адміністративно - господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції у 2006 році становить 2579,38 грн. У 2009 році на підприємстві повинні були працювати 6 осіб, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, а працювало лише 4 особи. За це порушення підприємство повинно було сплатити 14184,72 грн. адміністративно-господарських санкцій. Згідно ст. 20 п.2 вище названого закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні". На день подання позову підприємство самостійно адміністративно - господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції у 2009 році становить 1180,02 грн.
Відділення Фонду вважає, що підприємством не виконано норми Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", а саме ст. ст. 19, 20 і тому повинно нести відповідальність згідно чинного законодавства.
До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позов визнав, враховуючи заяву представника позивача про зміну позовних вимог. До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.
Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 20465,40 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2006 та 2009 роки та пені у розмірі 3759,40 грн.
На підставі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про реалізацію статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця, у даному випадку -за 2006 рік 8 місць, і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів, за 2009 рік 6 місць, і вести їх в дію, шляхом працевлаштування на них інвалідів.
Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу.
Виконанням нормативу робочих місць, вважається працевлаштування фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Відповідно розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2006 рік на підприємстві працювали 7 інвалідів, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»повинна складати 8 осіб.
Відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2006 році складала 6280,68 грн., тому розмір адміністративно-господарських санкцій складає 6280,68 грн.
Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу за 2006 рік складає -2579,38 грн., яка підтверджується розрахунком суми пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2009 рік на підприємстві працювали 4 інвалідів, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»повинна складати 6 осіб.
Відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2009 році складала 7092,36 грн., тому розмір адміністративно-господарських санкцій складає 14184,72 грн.
Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу за 2009 рік складає -11180,02грн., яка підтверджується розрахунком суми пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодекс адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Інгул»(вул. Гмирьова, 8, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 20915842) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції у розмірі 20465 гривень 40 копійок та пеню у розмірі 3759 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов