Оріхівський районний суд Запорізької області
17.05.2011 Справа № 2-819-606/11
іменем УКРАЇНИ
17 травня 2011 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Галчанського С.В.,
при секретарі Федоренко О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики (іпотеки) та звернення стягнення на іпотечне майно,
встановив:
Як указано в позовній заяві, 06 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики та договір іпотеки, викладені в одному документі. При посвідченні договору нотаріусом було накладено заборону на відчуження предмету іпотеки до припинення чи розірвання договору. Згідно з умовами договору позивачем надано відповідачу кредит строком до 06 травня 2013 року у розмірі 111000 грн. Умовами договору передбачено повернення позики щомісячними рівними платежами в розмірі 1850 грн. до шостого числа наступного місяця на розрахунковий рахунок позивача. Сплату відсотків за користування кредитом договором не передбачено.
Для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики умовами договору передбачено, що позичальник, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.
Відповідач порушує умови договору, свої зобов'язання за договором виконала частково. З травня 2008 року по травень 2009 року відповідач погасила позику на суму 22000 грн. З червня 2009 року до даного часу припинила виплати заборгованості, після нагадувань позивача про наявність заборгованості протягом 2010-2011 років сплатила приблизно 5000 грн. На даний час заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3% річних складає 116035,70 грн.
Крім цього, позивач зазначає, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 5000 грн.
Позивач просить: 1) розірвати договір позики від 06 травня 2008 року; 2) стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 116035,70 грн.; 3) стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; 4) стягнути з відповідача на свою користь суму сплачених судових витрат; 5) в рахунок часткового погашення заборгованості звернути стягнення заборгованості на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1; 6) надати позивачу право на тримання будь-яких документів від імені відповідача, в тому числі: подавати від імені відповідача заяви у відповідні установи та організації, включаючи органи нотаріату, у тому числі у приватних нотаріусів, у Орендному підприємстві Запорізького міського бюро технічної інвентаризації, КП «Імпульс»Пологівської районної ради Запорізької області (або у його правонаступника), одержувати від імені відповідача всі необхідні для укладення договору купівлі-продажу предметів іпотеки документи, довідки, довідки-характеристики та інші документи, у тому числі витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно (та/або його дублікати), витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно (та/або його дублікати, а також дублікати договорів купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_1, а також від імені відповідача виконувати всі дії та формальності, пов'язані з укладенням договорів купівлі-продажу предметів іпотеки з будь-якою третьою особою -покупцем; 7) виселити з переданої в іпотеку квартири відповідача, членів її родини та усіх інших осіб, без надання іншого житлового приміщення у зв'язку із зверненням стягнення на нерухоме майно.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, коротко виклавши обставини позову, просив його задовольнити.
Представник позивача підтримав позов повністю, наполягав на його задоволенні.
Відповідач позов визнала частково. Суду пояснила, що дійсно, 06 травня 2008 року вона отримала від позивача позику, сплачувала заборгованість по 1850 грн. щомісячно. Всього нею погашено більше 27000 грн. На даний час у неї склалося важке матеріальне становище, але до кінця строку дії договору вона погасить борг повністю. Відповідач не визнала позовні вимоги про стягнення з неї моральної шкоди, вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру, виселення, оскільки в ній проживає неповнолітня дитина, надання права представляти її інтереси в різних організаціях та установах.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши докази, а саме: договір іпотеки, витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, витяг з Державного реєстру правочинів, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, повідомлення, технічний паспорт на квартиру, договір купівлі-продажу, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, паспорти, індекси споживчих цін на товари та послуги у 2009 році, у 2010 році, у 2011 році, довідку про склад сім'ї, квитанції приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні, відповідно до відомостей договору іпотеки від 06 травня 2008 року встановлено, що позивачем надано відповідачу кредит строком до 06 травня 2013 року у розмірі 111000 грн. Умовами договору передбачено повернення позики щомісячними рівними платежами в розмірі 1850 грн. до шостого числа наступного місяця на розрахунковий рахунок позивача.
Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника пунктом 2 договору передбачено передачу в іпотеку кредитору боржником належної йому квартири АДРЕСА_1, тому позивач в разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з погашення позики має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна -зазначеної квартири.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2463. Договір є чинним.
Позивач умови договору виконав. Відповідач умови договору не виконує. Тому необхідно задовольнити вимоги позивача, які випливають з договору іпотеки. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості борг відповідача за договором позики складає 116035,70 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, положень ст.23 ЦК України, відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на погіршення стану свого почуття, розлад нервової системи, порушення нормальних життєвих зв'язків.
Суд приймає таке обґрунтування моральної шкоди, але, виходячи з вимог розумності, врахування майнового стану сторін суд знаходить суму моральної шкоди значно завищеною. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1500 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень ст. 88 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 1210 грн. Однак при подачі позову позивачем не було сплачено державне мито щодо вимог моральної шкоди, тому недоплачений розмір державного мита 200 грн. необхідно стягнути з відповідача в доход держави.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.526 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір позики, що був викладений у єдиному документі -договорі іпотеки від 06 травня 2008 року, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованому у реєстрі за №2463.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за невиконаним договором іпотеки від 06 травня 2008 року у розмірі 116035,70 грн., моральну шкоду в розмірі 1500 грн., суму сплачених державного мита в розмірі 1210 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього стягнути 118865 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 державне мито в доход держави в розмірі 200 грн.
В рахунок часткового погашення заборгованості за договором іпотеки від 06 травня 2008 року звернути стягнення заборгованості на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Надати ОСОБА_1 право на тримання будь-яких документів від імені ОСОБА_3, в тому числі: подавати від імені ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заяви у відповідні установи та організації, включаючи органи нотаріату, у тому числі у приватних нотаріусів, у Орендному підприємстві Запорізького міського бюро технічної інвентаризації, КП «Імпульс»Пологівської районної ради Запорізької області (або у його правонаступника), одержувати від імені ОСОБА_3 всі необхідні для укладення договору купівлі-продажу предметів іпотеки документи, довідки, довідки-характеристики та інші документи, у тому числі витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно (та/або його дублікати), витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно (та/або його дублікати), технічні паспорти (та/або його дублікати), а також дублікати договорів купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_1, а також від імені ОСОБА_3 виконувати всі дії та формальності, пов'язані з укладенням договорів купівлі-продажу предметів іпотеки з будь-якою третьою особою -покупцем.
Виселити з переданої в іпотеку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, членів її родини та усіх інших осіб, без надання іншого житлового приміщення у зв'язку із зверненням стягнення на нерухоме майно.
В іншій частині позову відмовити.
Складання повного рішення відкладено до 16 год. 00 хв. 20 травня 2011 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області С.В.Галчанський