Оріхівський районний суд Запорізької області
10.05.2011 Справа № 2-819-517/11
іменем УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Галчанського С.В.,
при секретарі Піхулі Ю.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з цим позовом в якому зазначає, що:
1) перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано 13 березня 2008 року;
2) позивачу на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1;
3) з жовтня 2009 року відповідач не проживає в зазначеному будинку, а проживає за адресою: АДРЕСА_1;
4) добровільно знятися з реєстрації відповідач не бажає, тому позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням -її житловим будинком АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на її користь сплачені нею судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просила позов задовольнити.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили з тих підстав, що будинок є об'єктом спільної власності подружжя, оскільки придбаний за час перебування сторін у шлюбі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, а саме: копії паспортів, свідоцтва про розірвання шлюбу, домової книги, довідки Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, договору купівлі-продажу, рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13 березня 2008 року, пенсійного посвідчення, приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні, відповідно до відомостей паспорту серії НОМЕР_2, паспорту серії НОМЕР_1 та відомостей домової книги встановлено, що позивач та відповідач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до відомостей свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 05 жовтня 2010 року встановлено, що 05 жовтня 2010 року розірвано шлюб між позивачем та відповідачем.
Відповідно до відомостей договору купівлі-продажу встановлено, що 11 листопада 1986 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2.
Тобто, судом встановлено, що будинок придбано за час перебування подружжя у шлюбі.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Крім цього позивачем не надано доказів, які підтверджували б право власності позивача на зазначений будинок.
Відповідно до ст.60 ЦПК України:
1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини, дійсні причини позову, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 63 СК України, ст.ст.60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області С.В.Галчанський