Постанова від 30.05.2011 по справі 2-а-819-901/11

Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-а-819-901/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі О.С.Свириденко, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку, неправомірну бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області та здійснення перерахунку та виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи, захворювання пов»язане з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС.

Пенсійна справа позивача знаходиться в Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, де він отримує пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв»язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим від 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.. 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до першої категорії, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком.

Частиною 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється із дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»змінено ст.. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати двадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10\рп, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»до ст..ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Оскільки згідно із вимогами ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року, при обрахуванні пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції цього закону від 06 червня 1996 року та ст.. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції цього закону від 05 жовтня 2006 року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»не змінено ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України «Про державний бюджет»і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», - № 1058-ІV, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має. Частиною першою статті 28 Закону №1058- ІV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідач відповідних нарахувань до пенсії не здійснював.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії Управління пенсійного фонду, позивач вважає такими, що порушують права на отримання пенсії відповідно ст.. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та статтю 46 Конституції України.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов»язується відшкодувати її за пошкодження здоров»я або втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначено в ст.. 13 Закону 796-ХІІ.

Дія положень Закону №796-ХІІ не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Головним законом України для громадян, які зазнали опромінення в зоні радіаційного забруднення, є Закони «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Закон №39-95 передбачає, що «право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров»ю особи, не обмежується строком давності».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги «про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю».

В судовому засіданні Позивач прохає поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області неправомірною та зобов»язати Відповідача починаючи з 22 травня 2008 року, нарахувати пенсію у відповідності до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»по третій групі інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок пенсії починаючи 22 травня 2008 року як інваліду 3-ої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком та провести її виплату. Позивач доповнив, що про порушення його прав на отримання належної пенсії він дізнався з відповіді Управління від 28.12.2010 року, але і тут він з впевненістю не може сказати, чи правомірно йому нараховують пенсію, оскільки Управління вказує, що пенсії нараховується згідно з законодавством.

Представник Відповідача в судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, про день слухання справи був повідомлений своєчасно.

Суд, заслухавши Позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Згідно статті 9 Закону України № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 та є інвалідом третьої групи згідно посвідчення серії Є № НОМЕР_2

Позивач звертався до Відповідача із заявою про перерахунок і виплату пенсії відповідно до ч. 4 ст. 50, ч. 3 ст. 54, ст.. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На адресу позивача надійшов лист за №181\05 від 14.01.2011 року разом з довідками на 4-ьох аркушах про розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.

Як вбачається з довідок Управління пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року, розмір пенсії за 2010 рік -15454,81 грн., за 2009 рік -12 841,20 грн., за 2008 рік -11886,40 грн., за 2007 рік -9488,28 грн.

У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави, права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не може бути звужений.

У ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено вимогу, щодо законів України -усі вони приймаються виключно на підставі Конституції і повинні відповідати їй.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров”я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 даного Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

В ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Однак суд вважає, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”( далі Закону) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком. В ст. 50 данного закону вказується, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах : інвалідам 3 групи -50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 цього ж закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.

Як встановлено судом позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач проводить виплату пенсії по інвалідності позивачу відповідно до розмірів встановлених постановою КМУ всупереч положень ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. Тобто КМУ встановив розміри сум з яких проводить розрахунок пенсії позивачу відповідач, але ці розміри не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Таким чином за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору суд прийшов до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму , встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Вимоги ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати щомісячно підвищення пенсії з розміру прожитого мінімуму відповідно до вимог Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в наступному, то суд вважає, що в задоволення позовних вимог в цій частині слід позивачу відмовити у зв”язку з безпідставністю і необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зазначений захист прав і свобод є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом порушення. Таким чином прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб в майбутньому є неправомірним і не може бути встановлене судом під час розгляду справи по суті по об'єктивних причинах, оскільки позивачем воно тільки презюмується ( передбачається).

У даному випадку суд лише визнає неправомірними дії відповідача щодо нарахування суми основної та додаткової пенсії у розмірах менших, ніж передбачені Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,, що передбачає обов”язок відповідача при подальшому обчислені цих сум керуватися вимогами Закону, який визначає розмір основної та додаткової пенсій: основної -в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду завдану здоров”ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду -чорнобильцю 3 групи -1 категорії до внесення відповідних змін в цей нормативно-правовий акт.

Відповідно до ст.. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в межах 6-ти місячного строку, так як позивач до суду звернувся 08.02.2011 року, а лист про розмір та порядок виплат надійшов позивачу 16.03.2011 року.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 21, 22, 46, 95, 116, 117, 152 Конституції України, ст.ст. 50,54,67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 17, 19, 94 , 158, 159, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку, неправомірну бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області та здійснення перерахунку та виплати пенсії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області щодо відмови зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст. ст. 49,50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров»ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як інваліду -чорнобильцю 3 групи, 1 категорії, - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до ст. ст. 49,50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - основної пенсії в розмірі шість мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 08.09.2010 року по 08.02.2011 року .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до ст. ст. 50,67 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - додаткової пенсії за шкоду завдану здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 08.09.2010 року по 08.02.2011 року .

У задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: О.В.Плечищева

Попередній документ
16431183
Наступний документ
16431185
Інформація про рішення:
№ рішення: 16431184
№ справи: 2-а-819-901/11
Дата рішення: 30.05.2011
Дата публікації: 30.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Оріхівський районний суд Запорізької області
Категорія справи: