28 травня 2010 р.Справа № 2-а-5-125/09/1423
Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Запорожана Д.В.
судді -Яковлева Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про захист соціальних прав, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», -
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р., зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, відповідно до діючого законодавства пенсія дітям війни підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, за періоди: з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 травня 2008року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни і на нього розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України за 2006 рік»від 20.12.2005р., дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік було зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 року п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 цього ж Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік»в зазначеній частині не реалізовані.
Також положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»рішенням Конституційного суду України неконституційними не визнавались.
Таким чином у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії. Як вже зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом 18 вересня 2008 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо його необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. За таких підстав права позивача підлягають захисту з 18 вересня 2007 року.
Частиною 2 ст.11 КАС України: «Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.»
Виходячи з цього, колегія судді не може погодитись з висновком суду щодо визнання неправомірними дій пенсійного фонду з відмови у виплаті соціальної допомоги «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування»в період з 01.05.2008 року, оскільки такі позовні вимоги ОСОБА_4 не заявлялись. Тим самим, суд першої інстанції порушив один із принципів адміністративного судочинства -диспозитивності.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 18.09.2007 року по 31.12.2007 року. У зв'язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки суд по суті правильно вирішив справу.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 та ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.01.2009 року змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з визначеного законодавством розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 18 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплаченого.
В іншої частині позовних вимог -відмовити».
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції в встановлені законом порядок та строки.
Головуючий:Л.П. Шеметенко
Суддя:Д.В. Запорожан
Суддя:Ю.В. Яковлев