14 червня 2011 р. Справа № 16937/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.02.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малоберезнянської сільської ради, третя особа Переченське міжрайонне відділення УСБ України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,-
встановила:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Малоберезнянської сільської ради про визнання протиправними дій.
Позивач зазначав, що на початку вересня 2009 року йому стало відомо, що посадовими особами Малоберезнянської сільської ради, на запит працівника СБУ, надано конфіденційну інформацію щодо нього.
08.09.2009 року позивач звернувся із інформаційним запитом до відповідача, в якому просив останнього надати письмову інформацію: з яких причин сільською радою, її працівниками, надано інформацію про його особу третім особам, з яких причин сільською радою, її працівниками, не повідомлено позивача про збирання щодо нього інформації третіми особами. Також позивач просив надати йому копію запиту органу СБУ та відповіді сільської ради.
21.08.2009 року відповідачем надано відповідь позивачу.
Вважаючи такі дії і бездіяльність відповідача неправомірною, позивач звернувся до суду.
Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.09.2009 відповідачу від третьої особи надійшов запит «Щодо надання інформації» відповідно до ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на одного з громадян с. Малий Березний (Великоберезнянський район), що стверджується адресованим позивачеві листом відповідача від 21.09.2009 № 02-08/432.
Згідно ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.
Представник відповідача в судовому засідання вказав, що запит правоохоронного органу стосувався особи, яка проживає за іншою адресою, ніж вказана у позові (адреса позивача: АДРЕСА_1, а запит надійшов щодо особи, яка проживає за адресою АДРЕСА_2), а у с. М.Березний проживають чотири особи, які мають аналогічне позивачеві ім'я - ОСОБА_1.
Крім того, порядок надання письмової або усної інформації та офіційних документів на інформаційні запити осіб регулюється ст.32 Закону України «Про інформацію»,а надісланий позивачем 08.09.2009 року на ім'я Голови Малоберезнянської сільської ради інформаційний запит не відповідав встановленим нею вимогам. Так, в інформаційному запиті позивача містилися вимоги надати пояснення щодо підстав та причин надання Малоберезнянською сільською радою інформації про його особу третім особам та не повідомлення його про збирання цими особами інформації про нього, а також вимога надати йому копію запиту органу СБУ щодо інформації про його особу та відповіді на цей запит. Проте, така Інформація не є «письмовою інформацію» або «офіційним документом» в розумінні Закону України «Про Інформацію.
Так, зі змісту ст.32 Закону України «Про інформацію» громадянин має право вимагати надання будь-якого офіційного документу, а також письмової інформації про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. В той же час, як Позивач вимагає від Малоберезнянської сільської ради інформації не щодо її офіційної діяльності, а пояснень, що Законом не передбачена.
Щодо вимоги Позивача про надіслання йому копії запиту органу СБУ про його особу та відповіді на такий запит, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки документи, копії яких він вимагав йому надати, не є офіційними документам, які можуть надаватися на інформаційний запит особи. Більше того, надання будь-кому подібної інформації прямо суперечить законодавчим нормам, оскільки така інформація стосується діяльності не Малоберезнянської сільської ради, а діяльності СБУ.
Згідно положень ст.37 Закону України «Про інформацію» не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі інформація про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивач жодного доказу на підтвердження своїх доводів про те, що запитувана інформація стосувалася його не надали, а відповідач підтвердив , що отримав запит та надав на нього відповідь правоохоронному органу щодо особи, яка проживає за іншою ніж у позивача адресою, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позов безпідставним та необгрутованим.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.02.2010 року - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.06.2011 року