14 червня 2011 р. Справа № 16469/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорту у Хмельницькій області на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 12.01.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорту у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій,-
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорту у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 23.09.2009 року, керуючи автомобілем спільно з ОСОБА_2, при перевезені вантажу на автодорозі Одеса - Троїцьке в 11 год. були зупинені працівниками ДАІ, та особа в цивільному перевіривши документи на перевезення вантажів, склала на нього акт про відсутність дорожнього листа, ні позивач ні ОСОБА_2 підпис власноруч не ставили.
11.11.2009 року, позивач отримав постанову територіального управління Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області від 02.11.2009 року, про застосування щодо нього фінансової санкції в сумі 1700 грн.
Вважаючи дану постанову незаконною, позивач звернувся до суду.
Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 12.01.2010 року позов задоволено. Постанову про застосування фінансової санкції в сумі 1700 грн., винесеної т.в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області Кугаєвським В.І. позивача скасовано.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу МАN д.н.з. НОМЕР_1 та займається підприємницькою діяльністю і згідно ліцензії НОМЕР_2, виданої головною державною інспекцією на автомобільному транспорті від 17.04.2008 року має право надавати послуги з перевезенням пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
23.09.2009 року, здійснюючи перевезення разом із ОСОБА_2 на ділянці дороги Одеса - Троїцьке був зупинений працівниками ДАІ та представником Головавтотрансінспекції і при перевірці документів останнім було складено акт, в якому було зафіксовано відсутність дорожнього листа на перевезення вантажу.
02.11.2009 року відносно позивача було винесено постанову про застосування фінансових санкцій в сумі. 1700 грн., копію якої позивач отримав 11.11.2009 року.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону документів.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" необхідними документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Так, згідно з вимогами постанови № 207, яка набрала чинності з 20.03.2009 р., для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; документи на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов'язок фізичної-особи підприємця мати дорожній лист при здійсненні перевезення вантажу для власних потреб.
Крім того, пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Судом встановлено, що постанова прийнята без виклику позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорту у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 12.01.2010 року - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс