18 квітня 2011 р. Справа № 43193/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрій В.М., Старунський Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
23.03.2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування вимог посилався на те, що йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інваліду ІІ групи, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 8-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІІ-ї групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач по справі в порушення норм закону нараховував та виплачував йому пенсію у меншому розмірі.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести перерахунок пенсії з 23.01.2009 року та вподальшому виплачувати відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Постановлено визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Рівне щодо не нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 23 січня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постанова мотивована тим, що згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Максимальний розмір пенсії або місячного грошового утримання ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) призначених відповідно до цього Закону, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із постановою її оскаржило Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в частині задоволення позову відмовити. Вказує на те, що при обчисленні пенсії по інвалідності позивачу по справі Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне керувалось Конституцією України ст. 63, ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначає, що з 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, встановлюється у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії відповідно до Закону України №796-ХІІ, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в тому числі (дата набрання чинності та дата офіційного оприлюднення постанови), законодавством не встановлено.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційних скарг не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що відповідно підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та визнаний інвалідом ІІ групи.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Абзацом 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п.28 внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: по IІ групі інвалідності - 75% прожиткового мінімуму. У відповідності до рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п.28 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У відповідності до ч.2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто п.28 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратив чинність з 22.05.2008 року, оскільки рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не має зворотної дії в часі.
Також слід зазначити, що у 2009 році Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» п.28 жодних змін не було внесено до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким було внесено зміни та встановлено у 2008 році Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» п.28 мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачу по справі у визначені пенсії та додаткової пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та перерахунку в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 23 січня 2009 року, діяло не на підставах, що передбачені Конституцією України та чинними законами України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2009 року у справі № 2а-3054/09 - без змін
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий С.І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунського