18 квітня 2011 р. Справа № 33575/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до адміністрації Ізяславської установи ЗВК-58 ДДУВП Хмельницької області про визнання протиправним рішення,-
13.09.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до адміністрації Ізяславської установи ЗВК-58 ДДУВП Хмельницької області про визнання протиправним рішення першого заступника начальника та начальника установи ЗВК - 58 про поміщення його до приміщення камерного типу (одиночної камери) та стягнення 27980 грн. моральної та матеріальної шкоди.
В обюгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем без законних підстав він переведений до приміщення камерного типу (одиночної камери), в зв'язку з порушенням кримінальної справи за ст.391 Кримінального кодексу України та ст.10 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Не погодившись з вказаним рішенням його оскаржив ОСОБА_2 до Львівського апеляційного адміністративного суду. Просив скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду. Вказує, що суд першої інстанції при постановлені ухвали не звернув увагу на те, що оскаржувані рішення виносились суб'єктом владних повноважень - ЗВК-58 ДДУВП Хмельницької області. Зазначає, що в силу ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В силу ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб'єктного складу та предмету заявленого позову.
Судом першої інстанції вірно було враховано, що оскаржуване позивачем по справі рішення першого заступника начальника та начальника установи ЗВК - 58 про поміщення позивача по справі до приміщення камерного типу (одиночної камери), винесено на підставі ст.391 Кримінального кодексу України та ст.10 Кримінально-виконавчого кодексу України, тому вимогу з якою звертається до суду позивач по справі належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно ст.33 Кримінально-процесуального кодексу України усі кримінальні справи розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року про відмову у відкритті провадження в справі № 2а-6423/10 - залишити без змін .
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський