09 червня 2011 р. Справа № 18642/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
при секретарі судового засідання Коломойцевій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, до якої приєдналась прокуратура Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ,,Лище” до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,-
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СГ ТзОВ) ,,Лище” звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ), Головного управління державного казначейства України у Волинській області, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001152399/2 від 27 листопада 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 119871 грн., та стягнути вказану суму з державного бюджету.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року позов задоволено, ухвалено визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0001152399/2 від 27 листопада 2009 року та стягнути з Державного бюджету України на користь СГ ТзОВ ,,Лище” 119871 грн. суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, до якої приєдналась прокуратура Волинської області.
В апеляційній скарзі Луцька ОДПІ зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи податкового органу про те, що розбіжність між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту виникла у зв'язку з поданням товариством уточнюючого розрахунку за податковий період, який вже був обревізованим. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (декларація №3) було підтверджене невиїзною документальною перевіркою, результати якої платником не оскаржувались.
Відповідно до п.7 Наказу ДПА України від 17.03.2001, №110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" платник податків має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки. Таким чином, на думку податкового органу, твердження суду про те, що платник податків має право подати уточнюючий розрахунок протягом 1095 днів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки визначальними в даному випадку є те, що чинним законодавством передбачено можливість подання уточнюючого розрахунку лише до початку перевірки.
З огляду не викладене, апелянти просять скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представники апелянтів в судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
Представник позивача вимоги апелянтів заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 034099 від 20.10.2009 року позивач є сільськогосподарським товариством, видом діяльності якого є змішане сільське господарство: вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, виробництво цукру, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.
СГ ТзОВ ,,Лище” подано в Луцьку ОДПІ податкові декларації за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року - дві спеціальні декларації та загальну декларацію, по яких відповідачем проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки. За результатами цих перевірок податковою інспекцією складено довідки № 151 від 20.02.2008 року та № 189, № 188, № 187, № 186 від 22.02.2008 року, якими підтверджено суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 24594 грн., за серпень 2007 року - 11251 грн., за вересень 2007 року - 7551 грн., за жовтень 2007 року - 20475 грн., за листопад 2007 року - 29489 грн..
Також складено акт перевірки декларації за травень 2007 року № 68 від 21.05.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 7998 грн..
У зв'язку з виявлення помилок у бухгалтерському та податковому обліку 27.05.2008 року товариством подано в Луцьку ОДПІ уточнюючі розрахунки, якими уточнено суми податку на додану вартість, що підлягали відшкодуванню, а саме: за квітень 2007 року сума бюджетного відшкодування становить 34219 грн., за травень 2007 року - 44998 грн., за серпень 2007 року - 8943 грн., за вересень 2007 року - 1591 грн., за жовтень 2007 року-6840 грн., за листопад 2007 року -18709 грн..
За наслідками проведеної Луцькою ОДПІ перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень-травень та серпень-листопад 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2007 року по 30.04.2007 року та в період з 01.07.2007 року по 31.10.2007 року, складено акт № 289/2399/32644500 від 06.08.2009 року.
Згідно висновків акту перевірки неможливо підтвердити заявлену згідно уточнюючих розрахунків суму бюджетного відшкодування у зв'язку з тим, що дані періоди є обревізованими, заявлені в деклараціях за дані періоди суми бюджетного відшкодування підтверджені невиїзними документальними перевірками та відшкодовані товариству з бюджету.
На підставі висновків акту перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 року № 00011523990/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, серпень-листопад 2007 року на загальну суму 119871,00 грн..
За наслідками апеляційного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 року № 0001152399/2, яким залишено без змін суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 119871 грн..
Згідно підпунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Судом першої інстанції досліджено первині документи та встановлено, що податковий кредит за березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень 2007 року СГ ТзОВ ,,Лище” сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих контрагентами по господарських операціях з придбання позивачем сільськогосподарської техніки, запасних частин до с/г техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння зернових, паливно-мастильних матеріалів. Жодних заперечень щодо реального характеру вказаних господарських операцій у податкового органу не було.
Cуми бюджетного відшкодування згідно уточнюючих розрахунків задекларовані позивачем у зв'язку з перерозподілом податкового кредиту по попередньо поданих деклараціях (спеціальній та загальній), оскільки за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за рік було виявлено, що частина придбаних паливно-мастильних матеріалів не була використана на сільськогосподарські потреби підприємства, а тому їх вартість була включена до спеціальних декларацій помилково.
За змістом пункту 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Пунктом 15.1.1 ст. 15 Закону № 2181-III строк давності визначено в 1095 днів.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про те, що позивач мав право подати уточнюючий розрахунок протягом 1095 днів.
Згідно пункту 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Виходячи з системного аналізу наведеної норми, колегія суддів вважає, що положення пункту 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III стосуються лише випадку заниження платником податків податкового зобов'язання і надають платнику можливість самостійного виправлення помилки із сплатою штрафу лише в розмірі п'яти відсотків, а не в розмірі, визначеному пунктом 17.1.2 цього ж Закону. Тобто, дані положення стосуються лише розміру штрафних санкцій, однак ніяким чином не позбавляють платника податків подавати уточнюючий розрахунок після проведення камеральних перевірок, які у відповідності до вимог ст. 7 Закону України ,, Про податок на додану вартість” проводяться протягом 30 днів по кожній поданій декларації по ПДВ.
Оскільки позивачем не було занижено податкові зобов'язання з ПДВ, податковий орган безпідставно зменшив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, серпень-листопад 2007 року на загальну суму 119871,00 грн. лише з тих підстав, що уточнюючий розрахунок подано після проведення камеральних перевірок (за обревізований період).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки товариству не проведено бюджетного відшкодування ПДВ, правомірність якого підтверджена усіма необхідними первинними документами та не спростована ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду справи.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, до якої приєдналась прокуратура Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі № 2а-19705/09/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль
Ухвала в повному обсязі складена 14 червня 2011 року.