09 червня 2011 р. Справа № 17931/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Коваль Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України (УПФ) в м. Луцьку про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2010 року позов задоволено в повному обсязі та ухвалено скасувати постанову начальника управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку від 20 жовтня 2009 року про накладення на голову правління ЗАТ ,,Волинський шовковий комбінат” ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФ в м. Луцьку оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, без врахування суттєвих обставин справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що нормативно-правовими актами не передбачено звільнення посадових осіб від адміністративної відповідальності за несплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з причин арешту рахунків.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2009 року спеціалістом УПФ в м.Луцьку складено протокол серії МЛ № 000999 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що голова правління ЗАТ ,,Волинський шовковий комбінат” ОСОБА_1 допустив несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2009 року в сумі 32462,20 грн. та серпень 2009 року в сумі 30611,98 грн., граничний термін сплати яких був 20.08.2009 року та 21.096.2009 року.
На підставі зазначеного протоколу начальником УПФ в м. Луцьку винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1700 грн. за порушення ч.4 ст.165-1 КУпАП та пункту 6 ст. 20 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Державної виконавчої служби від 08 лютого 2007 року накладено арешт на грошові кошти, які належать ЗАТ ,,Волинський шовковий комбінат”, що в силу вимог статтей 9, 10, 11 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно підпункту 6 пункту 2 статті 17 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.10 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 16 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі: 2) порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.
Частиною 4 ст. 165-1 КУпАП встановлено, що несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що арешт на рахунки ЗАТ ,,Волинський шовковий комбінат” накладено ще в лютому 2007 року, а страхові внески не сплачено своєчасно за липень та серпень 2009 року, не дослідив чи були вказані постанови станом на липень 2009 року чинними і яким чином вони перешкоджали своєчасно сплатити страхові внески через два з половиною роки після їх винесення.
Крім копій постанов про накладення арешту на рахунки від 08 лютого 2007 року, інших доказів неможливості вчасної сплати страхових внесків за липень та серпень 2009 року позивач не надав, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про неможливість виконання обов'язку по сплаті страхових внесків із-за арешту рахунків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що УПФ в м. Луцьку, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності голови правління ЗАТ ,,Волинський шовковий комбінат” ОСОБА_1 за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, діяла в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства, а тому відсутні підстави для скасування постанови про притягнення позивача до адмінвідповідальності.
За таких обставин постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, якою встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п. 4 ч.1 ст. 202 КА України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області задовольнити, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2010 року у справі № 2а-184/2010 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль