26 травня 2011 р. Справа № 45995/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
14.08.2008 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2008 року №000485-35.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова, яка винесена відповідачем є протиправною оскільки, інспектор Управління Мацюк Я.Б. всупереч Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 12.12.2003 р. № 312 р. не повідомив її про проведення перевірки, в журналі перевірок не розписався та здійснив перевірку не за місцем знаходження підприємця. Вказує на те, що вона родючий шар ґрунту не вивозила, а перемістила в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення будівництва.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі покликаються на те, що відповідно до висновку Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області №247 та п.3.1 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, передбачено знімання родючого шару ґрунту з метою використання його для благоустрою території, а також згідно п. 3.2 вищевказаного Порядку, дозвіл на зняття та перенесення родючого шару ґрунту не вимагається якщо переміщення ґрунтового покриву здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, оскільки її земельна ділянка надана, не для будівництва будинку, а для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу.
У ході апеляційного розгляду апелянт надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 відсутній дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву ( родючого шару грунту) земельної ділянки площею 0,0072 га., яка розташована по пр. Соборності,30 в м. Луцьку Волинської області.
Висновком державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області від 07.12.2005 р. № 247 передбачено знімання родючого шару грунту з метою використання його для благоустрою території ділянки, а в п. 30 договору оренди від 19.01.2007 р. укладеного між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1 останню зобов'язано дотримуватись екологічної безпеки та збереження родючості грунтів.
Отже, ОСОБА_1 за невиконання умов зняття і зберігання поверхневого (родючого шару грунту) ( відсутність дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву) законно притягнута до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 05.08.2008 р. державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель Мацюк Я.Б. під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства відносно підприємця ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення № 004482 за невиконання умов зняття і зберігання поверхневого (родючого шару грунту) ( ст. 168 Земельного кодексу України) на земельній ділянці площею 0,0072 га., яка розташована по пр. Соборності,30 в м. Луцьку Волинської області.
За вказане порушення державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель Мацюк Я.Б відносно ОСОБА_1 06.08.2008 р. виніс постанову № 000485-35 про притягнення останньої за ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Відповідно до п.3.1 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок, який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. № 1 ( далі Порядок ) власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірнодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого ( родючого ) шару грунту.
Відповідно до п.3.3 даного Порядку передбачено, що дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, в якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару грунту та порядок проведення рекультивації порушених земель.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи щодо зняття та складування у визначених місцях родючого шару грунту з метою використання його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон.
Висновком державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області від 07.12.2005 р. № 247 передбачено знімання родючого шару грунту з метою використання його для благоустрою території ділянки, згідно п.30 Договору оренди укладеного між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_1, його зобов'язано дотримуватись екологічної безпеки та збереження родючості грунтів.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що перевірка проводилась з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вона проводилась за дорученням прокуратури (позапланова перевірка) і в такому випадку перевірка проводиться без попереднього повідомлення. В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач має намір використання родючого шару грунту для благоустрою власної території.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач почавши будівництво по обслуговуванню спортивно-оздоровчого комплексу, були порушені ним нормативні акти, які передбачають видачу та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового (родючого шару грунту) земельної ділянки, за що він на законних підставах був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2009 року у справі 2а-78/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2011 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П. Нос
Р.М.Шавель