Справа: № 2а-17941/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"16" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Фоззі -В»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 17.11.2010 року №0003542301/0, №0003552301/0,
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Фоззі -В», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 17.11.2010 року №0003542301/0, №0003552301/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити з підстав, викладених в скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 30.08.2010 року по 29.10.2010 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка закритого акціонерного товариства «Фоззі - В»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складений відповідний акт від 05.11.2010 року №7073/23-5/31610376 (т. 1 а.с. 212 -256).
17 листопада 2010 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва винесені податкові повідомлення -рішення:
- №0003542301/0, яким на підставі акту перевірки, за порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1., п. 5.2., 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4204173,00 грн., у тому числі за основним платежем 2104349,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2099824,00 грн. (т. 1 а.с. 270);
- №0003552301/0, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2525219,00 грн., у тому числі за основним платежем 1683479,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 841740,00 грн. (т. 1 а.с. 271).
В акті перевірки орган державної податкової служби в обґрунтування заниження податку на прибуток та податку на додану вартість посилається на укладені угоди між позивачем та ТОВ «Алмар - Гео», ТОВ «Вітеко - Гео», ТОВ «Виробничо -комерційна фірма «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл»від 31.03.2009 року №24/03, №25/03, №27/03, від 30.04.2009 року №301/04, №302/04, №300/04, від 31.07.2009 року №201/08, №200/08, від 01.06.2009 року №01/06, від 01.07.2009 року №01/07, від 31.07.2009 року №202/08, від 31.08.2009 року №212/09, які на його думку є нікчемними.
Підставою визнання правочину нікчемним органом державної податкової служби є те, що на думку органу державної податкової служби зазначені контрагенти не мали на балансі необхідної кількості основних засобів та достатньої кількості працівників для надання послуг мерчендайзингу, клінінгу та виконувати навантажувально -розвантажувальні роботи; зазначені підприємства фактично розташовувались за юридичними адресами в м. Дніпропетровську, що унеможливлює надання ними цих послуг для ЗАТ «Фоззі -В»протягом всього місяця у м. Києві.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій; відповідачем не надано доказів на підтвердження висновків акту щодо неможливості надання позивачу послуг мерчендайзингу, клінінгу та виконання навантажувально -розвантажувальних робіт з боку ТОВ «Алмар - Гео», ТОВ «Вітеко - Гео», ТОВ Виробничо -комерційна фірма «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ЗАТ «Фоззі-В»(замовник) уклало з ТОВ «Алмар-Гео»(виконавець) договір про надання мерчандайзингу від 31 березня 2009 року №24/03, за умовами якого виконавець надає послуги по передпродажній підготовці товарів і мерчандайзингу (сукупність послуг по розміщенню продукції на полицях, стендах безпосередньо в торгових залах в торговій сітці, місцях продажу з метою збільшення об'ємів продажу такої продукції) (т. 1 а.с. 11 -13).
Згідно додатків до договору (т. 1 а.с. 14 -15) та актів приймання -передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 16 -20) виконавцем надано послуги в магазинах замовника, які знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Драйзера, 8, вул. Драйзера, 21, пер. Карельський, 3, Харківське шосе, 144-б всього на суму 848000,00 грн. На виконання зазначеного договору ТОВ «Алмар-Гео»виписало позивачу податкові накладні на суму 848000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 141333,33 грн. (т. 1 а.с. 21 - 22).
31 березня 2009 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Алмар-Гео»(виконавець) укладено договір про надання клінінгових послуг №25/03, відповідно до якого замовник дає завдання виконавцю по виконанню клінінгових робіт по об'єктам, визначених в додатку до договору (т. 1 а.с. 23 -29).
Згідно актів приймання -передачі виконаних робіт виконавцем надано послуги в магазинах замовника (миття вікон, стін, дверей, вологе прибирання) всього на суму 361416,25 грн.(т. 1 а.с. 30 - 33, 35 -38). На виконання договору ТОВ «Алмар-Гео»виписало позивачу податкові накладні на суму 361416,25 грн., в тому числі податок на додану вартість 60236,04 грн. (т. 1 а.с. 34, 39).
31 березня 2009 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Алмар -Гео»(виконавець) укладено договір на навантажувально-розвантажувальні роботи №27/03, відповідно до якого виконавець на вимогу замовника виконує навантажувально-розвантажувальні роботи на території замовника (т. 1 а.с. 40 -41).
Згідно додатків до договору (т. 1 а.с. 42 -43) та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 44 -47, 49 -52) виконавцем виконано навантажувально -розвантажувальні роботи в магазинах замовника всього на суму 431324,00 грн. На виконання договору ТОВ «Алмар-Гео»виписало позивачу податкові накладні на суму 431324,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 71887,33 грн. (т. 1 а.с. 48, 53).
Оплата за отримані послуги здійснювалася у формі вексельних розрахунків, на підтвердження чого в матеріалах справи знаходяться копії простих векселів та актів приймання -передачі векселів.
30 квітня 2009 року між ЗАТ «Фоззі-В»(замовник) та ТОВ «Вітеко-Гео»(виконавець) укладено аналогічні договори про надання мерчандайзингу (т. 1 а.с. 54 -56), про надання клінінгових послуг (т. 1 а.с. 63 -64) та про навантажувально-розвантажувальні роботи (т. 1 а.с. 80 -81).
Згідно додатків до договору та актів приймання -передачі виконаних робіт ТОВ «Вітеко-Гео»:
- надало послуги з мерчандайзингу на суму 683000,00 грн. (додаток до договору -т. 1 а.с. 57, акти приймання -передачі виконаних робіт -т. 1 а.с. 53 -61), та виписало податкову накладну на суму 683000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -113833,33 грн. (т. 1 а.с. 62);
- надало клінінгові послуги на суму 365878,75 грн. (додатки до договору -т. 1 а.с. 65 -66, 68 -69; акти приймання -передачі виконаних робіт -т. 1 а.с. 70 -73, 75 -78) та виписало податкові накладні на суму 365878,75 грн., в тому числі податок на додану вартість 60979,80 грн. (т. 1 а.с. 74, 79);
- виконано навантажувально -розвантажувальні роботи на суму 431103,00 грн. (додатки до договору -т. 1 а.с. 82, 83; акти приймання -передачі виконаних робіт -т. 1 а.с. 84 -87, 89 -92) та виписало податкові накладні на суму 431103,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 71 850,50 грн. (т. 1 а.с. 88, 93)
Оплата за отримані послуги здійснювалася у формі вексельних розрахунків, на підтвердження чого в матеріалах справи знаходяться копії простих векселів та актів приймання-передачі векселів.
31 липня 2009 року між ЗАТ «Фоззі-В»(замовник) та ТОВ «ВКФ «Промтехресурс»(виконавець) укладено аналогічні договори про надання клінінгових послуг (т. 1 а.с. 94 -95) та про навантажувально -розвантажувальні роботи (т. 1 а.с. 122 -123).
Згідно додатків до договору та актів приймання -передачі виконаних робіт ТОВ «ВКФ «Промтехресурс»надало позивачу:
- клінігові послуги на загальну суму 643716,25 грн. (додатки до договору -т. 1 а.с. 98 -99, 100 -101, 102 -103; акти приймання -передачі виконаних робіт -т. 1 а.с. 104 -107, 112 -115, 117 - 120) та виписало податкові накладні на суму 643716,25 грн., в тому числі податок на додану вартість 107286,00 грн. (т. 1 а.с. 108 -111, 116, 121);
- виконало навантажувально -розвантажувальні роботи на суму 1233197,00 грн. (додатки до договору -т. 1 а.с. 125 -128; акти приймання -передачі виконаних робіт -т. 1 а.с. 129 -132, 134 -137, 139 -142, 144 -147, ) виписало податкові накладні на суму 1233197,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 205532,84 грн. (т. 1 а.с. 133, 138, 143, 148 -151).
Оплата за отримані послуги здійснювалася у формі вексельних розрахунків, на підтвердження чого в матеріалах справи знаходяться копії простих векселів.
Також між ЗАТ «Фоззі-В»(замовник) та ТОВ «Сістайл»(виконавець) укладено аналогічні зазначеним вище договорам договори про надання мерчандайзингу від 01 червня 2009 року №01/06 (т. а.с. 152 -155), від 01 липня 2009 року №01/07 (т. 1 а.с. 161 -164), від 31 липня 2009 року (т. 1 а.с. 171 -173).
Згідно додатків до договорів (т. 1 а.с. 156, 165, 175 -178) та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 157 -159, 166 -169, 179 -182, 184 -187, 189 -192, 197 -200, ) ТОВ «Сістайл»надало позивачу послуги з мерчандайзингу на загальну суму 4915000,00 грн., та виписало податкові накладні на загальну суму 4915000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 819166,66 грн. (т. 1 а.с. 160, 170, 183, 188, 193 -196, 201).
31 серпня 2009 року між ЗАТ «Фоззі-В»(замовник) та ТОВ «Сістайл»(виконавець) укладено аналогічний зазначеним вище договорам договір про надання клінінгових послуг (т. 1 а.с. 202 - 203).
Згідно додатків до договору (т. 1 а.с. 205 -206) та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 207 -210) ТОВ «Сістайл»надало клінігові послуги на суму 188240,00 грн. та на виконання зазначеного договору виписало податкову накладну на суму 188240,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 31373,34 грн. (т. 1 а.с. 211).
Оплата за отримані послуги здійснювалася шляхом перерахування частини коштів на рахунок виконавця та частково у формі вексельних розрахунків, на підтвердження чого в матеріалах справи знаходяться копії виписок банку, простих векселів, актів приймання-передачі векселів.
Відповідно до пп. 5.1. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що вищенаведені первинні документи повністю відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та підтверджують здійснення господарських операцій.
Також судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що аналіз зазначених вище договорів свідчить про придбання позивачем послуг з мерчендазингу, клінінгових послуг та навантажувально -розвантажувальні робіт, які пов'язані з господарською діяльністю ЗАТ «Фоззі -В», оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців одним із видів діяльності товариства є роздрібна торгівля продуктами в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (т. 2 зворотній бік а.с. 148).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в устанвоелному порядку як юридичні особи, що підтверджується довідками та витягами з ЄДРПОУ (т.2 а.с. 120 -143).
З акту перевірки вбачається, що згідно відповідей, наданих органами державної податкової служби на обліку яких знаходяться контрагенти:
- ТОВ «Алмар -Гео»знято з податкового обліку 22.02.2010 року у зв'язку із ліквідацією товариства шляхом визнання його господарським судом банкрутом 05.02.2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 05.02.2010 року, державну реєстрацію скасовано 16.02.2010 року; товариство не мало на балансі основних засобів, чисельність працівників складала 4 особи (т. 2 а.с. 6 -7);
- ТОВ «Вітеко -Гео»знято з податкового обліку 10.02.2010 року у зв'язку із ліквідацією товариства шляхом визнання його господарським судом банкрутом 28.01.2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 28.01.2010 року, державну реєстрацію скасовано 04.02.2010 року; товариство не мало на балансі основних засобів, чисельність працівників складала 3 особи (т. 2 а.с. 9);
- ТОВ «ВКФ «Промтехресурс»знято з податкового обліку 29.04.2010 року у зв'язку із ліквідацією товариства шляхом визнання його господарським судом банкрутом 13.04.2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 21.04.2010 року; товариство не мало на балансі основних засобів, чисельність працівників складала 7 осіб (т. 2 а.с. 12);
- ТОВ «Сістайл»визнано банкрутом 11.05.2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 27.04.2010 року; товариство мало на балансі основні засоби 2 групи на суму 1215,00 грн., та 4 групи на суму 6087,00 грн., чисельність працівників складала 10 особи (т. 2 а.с. 15 -16).
Отже, на час укладання ЗАТ «Фоззі - В»правочинів контрагенти ТОВ «Алмар -Гео», ТОВ «Вітеко -Гео», ТОВ «ВКФ «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл»були зареєстровані як юридичні особи та перебували на податковому обліку в органах державної податкової служби відповідного району як платники податку на додану вартість.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
На думку колегії суддів, неможливість проведення зустрічних перевірок, незнаходження контрагентів за юридичними адресами та визнання їх банкрутами після вчинення спірних правочинів не є підставами вважати зазначені угоди нікчемними.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційного розгляду, не надано доказів щодо віднесення позивачем вартості послуг, отриманих ним від ТОВ «Алмар -Гео», ТОВ «Вітеко -Гео», ТОВ «ВКФ «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл»до складу валових витрат за період, що перевірявся.
При цьому колегія суддів приймає до уваги, що про факт невключення певних сум до складу валових витрат по зазначених контрагентах позивач зазначав у запереченнях на акт перевірки (т. 1 а.с. 257 -263). Зазначена обставин також підтверджується наданим позивачем на вимогу колегії суддів розшифруванням розрахунків за товар за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року (т. 3 а.с. 8 -16).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про неправомірність висновків ДПІ у Деснянському районі м. Києва про порушення позивачем п. 5.1., п.п. 5.2.1., п. 5.2., 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Щодо встановлених актом перевірки порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість»колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, вартість придбаних у ТОВ «Алмар - Гео», ТОВ «Вітеко - Гео», ТОВ «ВКФ «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл»послуг була віднесена ЗАТ «Фоззі -В»до складу податкового кредиту, що також не заперечується сторонами.
Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, враховуючи, що придбані позивачем у ТОВ «Алмар -Гео», ТОВ «Вітеко -Гео», ТОВ «ВКФ «Промтехресурс», ТОВ «Сістайл»послуги мерчендайзингу, послуги клінінгу та навантажувально - розвантажувальних робіт пов'язані з його господарською діяльністю та підтверджуються необхідними документами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо непідтвердження встановлених актом перевірки порушень пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Ухвали складено 21.06.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: В.П. Мельничук
Суддя: І.В. Федотов