Справа: № 2а/2370/274/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Мшенко В.В.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
У січні 2011 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у розмірі 30 525грн та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій у розмірі 2 619,76грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.
Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки виконання роботодавцем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати ними суми адміністративно -господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по звіту № 10-ПІ СТОВ «Агро спілка»складала - 68 осіб, за даними перевірки 68 осіб.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Матеріалами перевірки встановлено невиконання відповідачем вказаних нормативів.
Підприємства, установи, організації, згідно зі ст. 20 Закону, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Однак, обов'язок підприємства із створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Так, згідно зі ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок займатися пошуком інвалідів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики. Органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.
Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 року N 314, з внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19 змінами - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).
Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
У 2009 році інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялись, в зв'язку з тим, що жителі с. Соболівка в 2009 році по питанню працевлаштування до центру зайнятості не звертались і на обліку не перебували.
Крім того з листа Шполянського районного центру зайнятості від 09.07.2010 року № 576 вбачається, що відповідачем протягом 2009 року до них направлено 9 звітів форми 3-ПН з січня по вересень місяць 2009 року про наявність вакансій інвалідів на підприємстві та надані їх копії, а під час розгляду справи відповідачем додатково надано копію звіту форми 3-ПН також за грудень місяць 2009 року, який ним був направлений до Шполянського районного центру зайнятості.
Фактів відмови у працевлаштуванні відповідачем інвалідів у 2009 році не зафіксовано, натомість відповідачем надано суду заяви інвалідів на адресу відповідача про відмову у працевлаштуванні на підприємство на запропоновані посади в 2009 році, крім того позивач листом від 06.02.2009року за № 12 звертався до Шполянського районного центру зайнятості з проханням направити в товариство для роботи 5 інвалідів, яку б могли виконувати різні роботи, зокрема сторожа, доярки, свинарки, механізатора, а також в газеті «Шполянські вісті» від 10.02.2009року розмістив публікацію про те, що приймає на роботу інвалідів, які б могли працювати на різних роботах, зокрема доярками, механізаторами, сторожами.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур