Справа: № 2-а-115/2512/11 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко О.А.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"14" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Троян Н.М.
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправними дії відповідача та стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_2 13.01.2011 року звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправними дії відповідача та стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в межах строку позовної давності та по день ухвалення рішення.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2011 року позовні вимоги задоволені, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату відповідачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 13 липня 2010 р. по 31 січня 2011 р. з врахуванням коштів, виплачених раніше.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 (а. с. 4).
ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене , судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції , рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: