Справа: № 2а/2570/365/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"14" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі за його позовом до військової частини А 3435 про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -
20.01.2011 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
- визнати дії відповідача стосовно виплати йому грошової допомоги на оздоровлення під час вибуття в першу частину чергової відпустки за 2010 рік неправомірними;
- визнати дії відповідача стосовно невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення.під час вибуття в другу частину чергової відпустки за 2010 рік неправомірними;
- зобов'язати відповідача виплатити йому різницю між повним розміром та вже отриманою частиною грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сумі 985,32 грн.;
- визнати дії відповідача стосовно виплати йому грошової допомоги на оздоровлення не в повному розмірі такими, що заподіяли йому моральної шкоди та зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.;
- визнати дії відповідача стосовно виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік в розмірі, меншому ніж розмір грошового забезпечення на момент видання наказу про виплату цієї допомоги, неправомірними;
- зобов'язати відповідача виплатити йому різницю між повним розміром та вже отриманою частиною матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік в сумі 985,32 грн.;
- визнати дії відповідача стосовно виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не в повному розмірі такими, що заподіяли йому моральної шкоди та зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та полягають у тому, що позивачу помилково у серпні 2010 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення без подання ним відповідного рапорту, що суперечить вимогам Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особа, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, а при виплаті другої частини грошової допомоги у лютому 2011 року та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік відповідачем, при здійсненні розрахунків, не було враховано збільшення грошового забезпечення військовослужбовців з листопада 2010 року. В зв'язку з наведеним, позивач просить компенсувати йому моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає рішення суду правомірним, враховуючи наступне.
Згідно п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 30.4 розділу XXX. «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення»Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, розмір грошової допомоги визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день вибуття в щорічну основну відпустку (з урахуванням пункту 30.2 цієї Інструкції).
Згідно із п. 33.1 розділу XXXIII. «Правила виплати матеріальної допомоги»цієї ж Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідачем виплачено ОСОБА_2 грошову допомогу для оздоровлення за 2010 рік: 1882,25 грн. - в серпні 2010 року; 346,26 грн. - в лютому 2011 року, що підтверджується роздавальними відомостями № 156 та 242, наявними в матеріалах справи. Тобто, загальна сума грошової допомоги для оздоровлення за 2010 рік, яку повністю отримав позивач у лютому 2011 року, становить 2228,51 грн. та відповідає розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на грудень 2010 року (а. с. 22). Отже, така допомога виплачена позивачу з урахуванням підвищення розміру грошового забезпечення у листопаді 2010 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що грошова допомога на оздоровлення не підлягає індексації, оскільки не відноситься до виключного переліку грошових доходів громадян, одержаних ними в гривнях на території України, встановленому ст. 2 Закону № 1282-ХІІ.
Крім того, позивачу виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік в розмірі 1932,50 грн., а його посилання на те, що розмір такої допомоги менший ніж розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2010 не відповідає дійсності. Так, розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 19.11.2010, тобто на день підписання наказу про виплату зазначеної допомоги, становив 1932,50 грн., що підтверджується довідкою ВЧ А 3435 про розмір грошового забезпечення від 31.01.2011 № 570 (а. с. 20).
Враховуючи вищезазначене, позивач безпідставно просить компенсувати йому моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення військовослужбовцю за 2010 рік у розмірі 500,00 грн., оскільки при заявленні даної вимоги він не зазначив в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами даний факт підтверджується. Дана позиція узгоджується з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (матеріальної) шкоди»від 31.03.1995.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, апелянтом не спростована правомірність вищезазначених мотивів і висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 20.06.2011.