Справа: № 2-а-963/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"16" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом»янського району в м.Києві на постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 14 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Солом»янському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Солом»янського району в м.Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов»язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся в Солом»янський районний суд м.Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Солом»янському районі м.Києва (далі -Відповідач 1), Управління праці та соціального захисту населення в Солом»янському районі м.Києва (далі -Відповідач 2), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі -Відповідач 3) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах визначених ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 14.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, зобов'язано нарахувати Позивачу недоплачену пенсію, додаткову пенсію, у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14.03.2011 року та щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі визначеному ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідачі 2, 2 подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Рішення суду першої інстанції прийняте у порядку скороченого провадження.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь у справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання або подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п.п. 1, 2, ч.1 ст. 183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом»янському районі м.Києва, Управлінні праці та соціального захисту населення в Солом»янському районі м.Києва, Київському міському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та отримує пенсію згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідам 3 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу пенсія, додаткова пенсія та щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України, Відповідач неправомірно виплачував пенсію, додаткову пенсію, щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 48, 50, 54 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст.ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-12 нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.
Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом»янського району в м.Києві залишити без задоволення, а постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 14 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: