Справа: № 2-а-16552/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2011 року,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, в якому просила визнати нечинними податкові повідомлення -рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень -рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідач довів правомірність прийнятих ним рішень, зважаючи на встановлені в акті перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства, проте як позивач не довів суду та не надав доказів протиправності оскаржуваних ним рішень.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, за підсумками якої складено акт від 21 жовтня 2010 року № 6806/17-05/НОМЕР_1.
За наслідками проведеної перевірки виявлені порушення вимог чинного законодавства, а саме Законів України «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
На підставі встановлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 28.10.2010 року №0003621705/0, яким визначену суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 520,26 грн., №0003651705/0, яким визначено суму податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 644,42 грн., №0003631705/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності та само зайнятих осіб в розмірі 763753,00 грн., №0003641705/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 850631,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 жовтня 2010 року № 0003661705 на загальну суму 3574308 грн.
Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, судова колегія зважає на таке.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, його дія не розповсюджується на порядок стягнення фінансових санкцій, застосованих податковим органом за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»чи Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Однак, як убачається із матеріалів справи, відповідач за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»притягнув позивача до адміністративно-господарської відповідальності на підставі ст. 21 цього Закону, шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції №0003661705.
Таким чином, наведене твердження позивача жодним чином не підтверджено.
Також колегія судів вважає безпідставним посилання позивача на порушення його прав, передбачених ч. 3 ст. 49 КАС України щодо подання доказів, оскільки надані позивачем копії фіскальних чеків на придбання палива, не підтверджують витрат саме позивача, які можуть бути віднесені до складу валових, а тому є неналежними доказами у справі.
За таких обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
СуддяО.М. Романчук