Справа: № 2а-6756/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Агро Сервіс» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Агро Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року,
ТОВ «Мир Агро Сервіс» звернулося у суд з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16 жовтня 2009 року № 1057 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2009р. за № 1087/17103.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаного рішення відповідача у зв'язку з тим, що положення останнього не суперечать нормам Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та «Про цінні папери та фондовий ринок».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що 16 жовтня 2009 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 1057 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2009 р. за № 1087/17103.
Оскаржуваним рішенням внесені зміни до наступних нормативно-правових актів:
- Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003р. № 322, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за № 706/8027;
- Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.10.2003р. № 414, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.10.2003р. за № 982/8303;
- Положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі, інформації про їх випуск та звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.03.2006р. № 187, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.04.2006р. за № 451/12325;
- Положення про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про результати розміщення іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2006р. № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2006р. за № 746/12620;
- Положення про реєстрацію випуску сертифікатів фонду операцій з нерухомістю, проспекту емісії, звіту про результати розміщення сертифікатів фонду операцій з нерухомістю, погашення сертифікатів фонду операцій з нерухомістю та скасування реєстрації випуску, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.03.2009р. № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.2009р. за № 288/16304.
У цілому, зміни, що містяться у рішенні відповідача від 16 жовтня 2009 року № 1057, стосуються вимог до переліку документів, які подаються для реєстрації випусків облігацій підприємств, облігацій внутрішніх місцевих позик, іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, сертифікатів ФОН при відкритому (публічному) розміщенні цінних паперів, та інформації, що має містити проспект емісії зазначених цінних паперів, а саме: виключення із такого переліку документів звіту одного з уповноважених рейтингових агентств або звіту одного з визнаних органом реєстрації міжнародних рейтингових агентств щодо рівня кредитного рейтингу відповідного випуску цінних паперів; виключення з переліку інформацій, що має містити проспект емісії вказаних цінних паперів, інформації про рівень рейтингової оцінки відповідного випуску цінних паперів, визначеної одним із уповноважених рейтингових агентств або одним із визнаних Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародних рейтингових агентств, найменування рейтингового агентства та дату визначення рейтингової оцінки або останнього її поновлення; доповнення переліку інформації, що має містити проспект емісії наведених цінних паперів, інформацією про рівень рейтингової оцінки відповідного випуску цінних паперів та/або емітента, найменування рейтингового агентства та дату визначення рейтингової оцінки або останнього її поновлення, що зазначається у разі наявності у емітента такої інформації.
Обговорюючи відповідність оскаржуваного рішення відповідача положенням Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», судова колегія зважає на таке.
Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
У відповідності до положень ст. 2 вказаного Закону, у редакцій, чинній на день прийняття оскаржуваного рішення, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; тощо.
Статтею 3 зазначеного Закону встановлені форми державного регулювання ринку цінних паперів, серед яких розрізняють прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).
Згідно зі ст. 7 вказаного Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, в тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, а також встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів.
Таким чином, відповідач на момент прийняття оскаржуваного рішення мав повноваження на ухвалення такого.
За правилами ст. 4-1 наведеного Закону рейтингові оцінки, отримання яких відповідно до закону є обов'язковим, мають право визначати виключно уповноважені рейтингові агентства та/або міжнародні рейтингові агентства (разом - Рейтингові агентства). Міжнародні рейтингові агентства обов'язково повинні бути визнані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Особа набуває право визначати рейтингові оцінки з дати видачі їй Свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.
При визначенні рейтингової оцінки, визначення якої є обов'язковим за законом, уповноважене рейтингове агентство зобов'язане використовувати Національну шкалу.
Визначення рейтингової оцінки, якщо інше не встановлено законом, потребують усі види емісійних цінних паперів, які не розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі або іншому організованому ринку, крім: 1) державних цінних паперів; 2) акцій; 3) цінних паперів недиверсифікованих інститутів спільного інвестування; 4) цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою.
Обов'язковість визначення рейтингової оцінки цінних паперів не залежить від емітента, способу їхньої емісії, порядку розміщення чи інших ознак.
При цьому, відповідно до ст. 1 зазначеного Закону рейтингова оцінка цінних паперів емітента - характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та у повному обсязі обслуговувати зобов'язання за цінними паперами.
Правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21 травня 2007 р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 р. за № 607/13874.
Відповідно до п. 11 вищенаведеного Рішення, у редакцій, чинній на день виникнення спірних правовідносин, рейтингова оцінка та всі наступні оновлення рейтингової оцінки, визначені уповноваженим рейтинговим агентством, оприлюднюються уповноваженим рейтинговим агентством шляхом: розміщення на сайті такого агентства в глобальній інформаційній мережі Інтернет протягом 10 робочих днів з дати присвоєння цієї рейтингової оцінки, її оновлення, а також розміщення рейтингового звіту з урахуванням вимог законодавства про інформацію; надання до Комісії; щомісячного опублікування в обраному друкованому засобі масової інформації, який визначено в договорі, присвоєних або оновлених рейтингових оцінок у відповідному місяці.
Інформація щодо обраного уповноваженим рейтинговим агентством друкованого засобу масової інформації підлягає розміщенню на сайті цього агентства в глобальній інформаційній мережі Інтернет протягом 5 робочих днів з дати обрання відповідного друкованого засобу масової інформації.
Крім того, рейтингова оцінка та всі наступні оновлення рейтингової оцінки цільових облігацій, виконання зобов'язання за якими передбачається об'єктами житлового будівництва, для фінансування будівництва яких залучаються кошти від фізичних та юридичних осіб через розміщення облігацій, або емітентів таких облігацій публікується також в офіційних друкованих виданнях Комісії та в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням об'єкта житлового будівництва.
За приписами ст. 29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 30 днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації.
Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску та проспекту емісії цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься у зареєстрованих нею документах, та за її відповідність вимогам законодавства. Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, несуть особи, які підписали ці документи.
Перелік документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, а також порядок їх реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Додаткові вимоги до реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів банків установлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.
Статтею 30 вказаного Закону встановлені вимоги до проспекту емісії цінних паперів.
Так, у проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.
До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується: виду, форми випуску, типу, кількості та номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення; дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів; строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів; порядку і форми виплати доходу за цінними паперами.
У проспекті емісії цінних паперів мають міститися інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, та/або нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Проспект емісії цінних паперів реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів.
Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення щодо внесення змін до Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, Положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів, що випускаються в бездокументарній формі, інформації про їх випуск та звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів, Положення про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про результати розміщення іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій, Положення про реєстрацію випуску сертифікатів фонду операцій з нерухомістю, проспекту емісії, звіту про результати розміщення сертифікатів фонду операцій з нерухомістю, погашення сертифікатів фонду операцій з нерухомістю та скасування реєстрації випуску, в частині виключення із переліку документів, які подаються емітентом для реєстрації випуску вказаних цінних паперів у разі відкритого (публічного) розміщення таких, звіту одного з уповноважених рейтингових агентств або звіту одного з визнаних органом реєстрації міжнародних рейтингових агентств щодо рівня кредитного рейтингу відповідного випуску цінних паперів відповідає вимогам Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та «Про цінні папери та фондовий ринок»та направлене, перш за все, на удосконалення та спрощення порядку реєстрації випусків наведених цінних паперів.
Окрім того, обов'язковість здійснення рейтингової оцінки цінних паперів (облігацій, у тому числі іпотечних, сертифікатів ФОН) встановлена ст. 4-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та має бути включена до проспекту емісії, як інші відомості, передбачені законами, що визначають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, на підставі ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Оскаржуване позивачем рішення не містить положень, які б звільняли емітента цінних паперів від проведення рейтингової оцінки, або забороняли здійснення такої.
За таких підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Агро Сервіс»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук