Головуючий у 1 інстанції - Рябуха В.Ф.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
17 червня 2011 року справа №2а-4189/10/1207
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Радіонової О.О.
суддів Нікуліна О.А. , Яковенка М.М.
розглянувши у письмовому Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»
провадженні апеляційні скарги в особі філії Луганське міжрайонне управління
по експлуатації газового господарства та
Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська
від 13 жовтня 2010 року
по адміністративній справі № 2а-4189/10/1207
за позовом ОСОБА_2
до Управління праці та соціального захисту населення
Жовтневої районної у м. Луганську ради
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю
«Луганське енергетичне об'єднання»,
Відкрите акціонерне товариство «Луганськгаз»
в особі філії Луганське міжрайонне управління
по експлуатації газового господарства,
ОП ЛУ Відкритого акціонерного товариства «Луганськвода»,
Комунальне підприємство «Луганська централізована утилізація відходів»
про визнання дій та бездіяльності неправомірними та скасування рішення від 13 березня 2009 року №2337,-
ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Луганську ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», Відкрите акціонерне товариство «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства, ОП ЛУ Відкритого акціонерного товариства «Луганськвода», Комунальне підприємство «Луганська централізована утилізація відходів» про визнання дій та бездіяльності неправомірними та скасування рішення від 13 березня 2009 року №2337 (арк. спр. 1-5).
В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд визнати неправомірними дії УПСЗН Жовтневої районної у м. Луганську ради, які полягають у виконанні змін в порядку призначення субсидії КМУ № 848 від 21.10.1995р. в п.20.5, що звужують обсяг прав та свобод позивача; визнати незаконним та відмінити незаконне Рішення відповідача від 13.03.2009р. 2337 про припинення з 01.02.2009р. по 30.04.009р. виплати раніше призначеної субсидії ОСОБА_2 інваліду 2 групи - безстроково; зобов»зати відповідача сплатити суму боргу позивача у розмірі 893,13 грн., що виник внаслідок незаконно припиненої виплати субсидії за період 01.02.2010р. по 30.04.2009р. на особисті рахунки позивача наступним підприємствам: ВАТ «Луганськгаз» на особистий рахунок позивача № 24962 - 819,03 грн.; ТОВ «Луганськвода» на особистий рахунок позивача № 24122215 - 38,13 грн.; ТОВ «ЛЕО» на особистий рахунок позивача № 50-06-04-007 - 35,97 грн.; визнати неправомірними дії відповідача, які полягають в непризначені субсидії позивачці за період з 01.10.2009р. по 30.04.2009о. та зобов»язати вчинити певні дії (а.с.17-22).
Позивачка звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якому просила забезпечити адміністративній позов шляхом заборони підприємствам по поставці житлово-комунальних послуг здійснювати відключення її житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від газопостачання, електропостачання, водопостачання до винесення рішення суду про оплату субсидії відповідачем та заборонити підприємствам з поставки житлово-комунальних послуг, яким виплачувалася субсидія відповідачем відключити житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від газопостачання, електропостачання та водопостачання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Заборонено відключення постачання житлово-комунальних послуг та зобов'язано третіх осіб провести негайне підключення позивача до мереж енергопостачання, газопостачання та водопостачання (арк. спр. 29).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову порушує права, свободи та інтереси позивача.
Відкрите акціонерне товариство «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року та винести нову ухвалу, якою заяву позивачки задовольнити частково, виключивши п. 2 ухвали та направити справу у суд першої інстанції для продовження розгляду справи. Апелянт також просить розглянути справу у відсутності представника (арк. спр. 34-35).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачка має борг за надані послуги з газопостачання за період з 1995р. по 11.10.10р. склав 5528,68грн., що надає право на відключення позивача від мереж з газопостачання.
Крім того, апелянт зазначив, що між позивачем та ВАТ «Луганськгаз» було укладено договір № 190 про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання, відповідно до умов якого позивачу була надано розстрочка у погашення заборгованості за надані послуги з газопостачання, що утворилася станом на 01.10.2003р. на суму 1799,20 грн. з 25.09.03р. до 25.09.2006р. Проте, зобов»язання за договором позивачем не виконані, сума заборгованості у розмірі 1799,20 грн. станом на 11.10.2010р. не сплачена.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року (а.с.55-56).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази обґрунтування необхідності застосування заходів по забезпеченню позову.
Сторони та треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
ТОВ «Луганське енергетичне об»єднання» Луганські міські електричні мережі надіслала суду листа від 16.06.11р., в якому просило розглянути справу за відсутності його представника.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування заходів забезпечення позову.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень.
Частиною 4 ст. 117 КАС встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
З огляду на наведені приписи процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову може бути застосовано лише до суб»єкта владних повноважень шляхом зупинення дії його рішення чи окремих його положень, що оскаржуються або забороною вчиняти певні дії.
Крім того, судова колегія зазначає, що при розгляді питання щодо задоволення клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вищеназваних обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В даній справі суд першої інстанції без мотивованого обґрунтування, задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони третім особам відключення постачання житлово-комунальних послуг та зобов»язав вчинити певні дії щодо негайного підключення квартири позивачки до мереж енергопостачання, газопостачання, водопостачання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необхідність забезпечення позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, тому є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-4189/10/1207 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-4189/10/1207 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-4189/10/1207 про забезпечення позову - скасувати.
Ухвала складена та підписана колегією суддів 17 червня 2011 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
М.М.Яковенко