ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
21 квітня 2011 року 17:35 № 2а-14582/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т. , суддів Клочкової Н.В., Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, Київської обласної державної адміністрації, Головного управління державної служби України, Управління державної охорони України
провизнання протиправними дій та бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1,
від відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність № 013-1320-41 від 31.01.11;
від відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № 20к від 21.12.10;
від відповідача 3: ОСОБА_4, довіреність № б/н ;
від відповідача 4: ОСОБА_5, довіреність № 2/26-70 від 11.01.11 ;
від відповідача 4: ОСОБА_6, довіреність № 1/26-1773 від 25.11.10,
ОСОБА_1 (далі -позивач) 10.02.2010 р. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління державної служби України, Начальника Головного управління державної служби України Мотренка Т.В., Київської обласної державної адміністрації, Управління державної охорони України, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України про визнання недійсними результатів перевірки, визнання протиправними дій, визнання протиправним (скасування) рішення, поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, тощо.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2010 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні колегією суддів на 20.08.2010 р.
У судовому засіданні 20.08.2010 р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, судом оголошено перерву до 12.10.2010 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2010 р. роз'єднано позовні вимоги позивача у чотири самостійні провадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 р. залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2010 р.
В судовому засіданні 23.03.2011 р. здійснено заміну неналежних відповідачів, зобов'язано представника Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України надати докази направлення позивачу відповіді на його звернення від 15.09.2009 р. та оголошено перерву до 21.04.2011 р.
В остаточній редакції позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України щодо не розгляду його звернення від 15.09.2009 р., визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації, Управління державної охорони України, Головного управління державної служби України щодо незабезпечення об'єктивності, всебічності та повноти при розгляді звернення позивача, а також не вирішення порушених у зверненні питань.
В судовому засіданні 21.04.2011 р. позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача -1 проти позову заперечила, надала письмові заперечення, пояснила, що питання викладені у зверненні ОСОБА_1 від 15.09.2009 р. виходять за межі повноважень відповідача-1, зазначила, що позивачу надавалась відповідь на вказане звернення, просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача -2 проти позову заперечила, зазначила, що листом від 28.09.2009 р. вих. № 6826/30-09 позивачу була надана відповідь на його звернення від 15.09.2009 р., просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача -3 проти позову заперечила, зазначила, що відповідь на вказане звернення позивача була надана 29.09.2009 р листом вих. № 11-37-15828, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем, пояснила, що незгода позивача зі змістом відповіді не може розглядатись як свідчення необ'єктивності, всебічності та повноти при розгляді звернення, просила у задоволенні позову відмовити.
Представники відповідача -4 проти позову заперечили, вважали позовні вимоги позивача необґрунтованими, повідомили, що 22.09.2010 р. позивачу було надано відповідь на його звернення, просили у задоволенні позову відмовити .
Позивачем не заперечувався факт отримання відповідей на його звернення від 15.09.2009 р. від відповідачів 2, 3 та 4, проте, позивач додатково пояснив, що не отримував відповіді на своє звернення від 15.09.2009 р. від Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, (відповідача -1), а відповіді відповідачів 2, 3 та 4 вважає необґрунтованими та необ'єктивними, зазначає, що вказані відповіді відповідачів 2, 3 та 4 не були повними та не вирішували порушених у зверненні питань.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
15.09.2009 року позивачем направлено звернення начальнику Головного управління державної служби України Мотренку Т.В., виконуючому обов'язки Голови Київської обласної державної адміністрації, першому заступнику голови адміністрації Вакарашу В.М., Начальнику Управління державної охорони України Бірсану О.С. та до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, у яких позивач повідомляв про факт не допуску його 14.09.2009 р. на робоче місце, просив забезпечити умови щодо виконання ним службових обов'язків та повідомити його про вжиті заходи.
Листом від 22.09.2009 р. вих. № 24/1192 позивачу було надано відповідь на його звернення від 15.09.2009 р. за підписом заступника Начальника Управління державної охорони України Кривенка В.В.
Листом від 29.09.2009 р. вих. № 11-37-15828 1192 позивачу було надано відповідь на його звернення від 15.09.2009 р. за підписом Голови Київської обласної державної адміністрації Вакараша В.М.
Листом від 28.09.2009 р. вих. № 6826/30-09 позивачу було надано відповідь на його звернення від 15.09.2009 р. за підписом першого заступника начальника Головного управління державної служби України В. Ткача.
Позивачем факт отримання вказаних листів не заперечувався.
Представник Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю пояснила, що позивачу надавалась відповідь на його звернення від 15.09.2009 р. листом від 02.10.2009 р. вих. № 013-С2020/26-42 та від 12.01.2010 р. вих. № 013-0062-42 за підписом начальника відділу контролю за додержанням трудового законодавства, проте, витребуваних судом доказів направлення вказаного листа позивачеві, до суду не надала.
Згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Вимогами статті 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян»визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами: Київською обласною державною адміністрацією, Управлінням державної охорони України, Головним управлінням державної служби України, які є суб'єктами владних повноважень, виконано обов'язок щодо доказування правомірності їх дій при розгляді звернення позивача.
Судом не встановлено протиправності дій Київської обласної державної адміністрації, Управління державної охорони України, Головного управління державної служби України щодо незабезпечення об'єктивності, всебічності та повноти при розгляді звернення позивача, а також не вирішення порушених у зверненні питань.
Представником Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України не надано суду належних доказів в обгрунтування заперечень проти позову.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України щодо не розгляду його звернення від 15.09.2009 р. є обгрунтованою та підлягає задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись вимогами ст.ст. 9, 69-71, 94, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 15.09.2009 р.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 29 квітня 2011 р.
Головуючий Суддя Ю.Т. Шрамко
Судді Н.В. Клочкова
О.В. Кротюк