Справа № 2а/2570/2990/2011
16 червня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій протиправними та зобов'яння вчинити певні дії, -
02.06.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (надалі - УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів 9410,00 грн. та зобов'язати відповідача виплатити їй грошову допомогу в розмірі 9410,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» не виплатив йому при виході на пенсію грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів. Вважає, такі дії відповідача протиправними.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про працю України. При цьому, право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин з службовцем у зв'язку з виходом на пенсію. А тому в задоволенні позову просить суд відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова від 17.03.2011 року № 13-о ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу обліку надходження платежів у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, відповідно до п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про працю України. На звернення позивача від 22.04.2011 року щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова 12.05.2011 року надана відповідь, якою відмовлено у задоволенні звернення, оскільки, ОСОБА_1 не має права на отримання 10 місячних посадових окладів у зв'язку з припиненням державної служби згідно п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про працю України.
Відповідно до п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Згідно ст. 44 Кодексу Законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивачу була виплачена вихідна допомога у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 44 Кодексу Законів про працю України.
Відповідно до ч. 2, 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, обов'язковою умовою для призначення та виплати 10 посадових окладів є звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію. Інші підстави розірвання трудового договору не надають права на виплату 10 місячних посадових окладів. Оскільки, ОСОБА_1 звільнена з займаної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, відповідно до п. 2 ст.40 Кодексу Законів про працю України, то суд вважає, що відсутні правові підстави для виплати їй грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів та не вбачає в діях відповідача протиправності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій протиправними та зобов'яння вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць