79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 червня 2011 р. № 2а-6739/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Оларь В.О.
представника позивача Сало Я.С.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Залізничного районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України, -
встановив :
Залізничний районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог покликається на порушення відповідачем встановлених правил перебування в Україні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснивши, що прибув в Україну по приватним справам, та займався торгівельною діяльністю без відповідного на те дозволу. Зазначив, що у зв'язку з важким фінансовим становищем добровільно залишити територію України не має змоги.
Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення мотивуючи це наступним.
Згідно з постановю Залізничного районного суду м.Львова від 24.11.2010 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Даний штраф відповідачем сплачений, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією з квитанції.
30 березня 2011 року старшим інспектором з о/д УГІРФО ГУ МВС у Львівській області прийнято рішення про видворення за межі України в добровільному порядку громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04 лютого 1994 року за № 3929-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.
Згідно ч. 2 ст. 32 вищезазначеного Закону, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 32 Закону, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно ч. 3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
ОСОБА_2 реалізуючи свої права та свободи, знаходився на території України з порушенням правил перебування, у встановленому порядку не продовжив термін перебування, чим грубо порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Таким чином, суд не знайшов достатніх підстав вважати, що відповідач добровільно виконає рішення про видворення в добровільному порядку, у зв?язку із тим, що у такого відпали підстави для подальшого перебування в Україні, відсутні родинні зв?язки на території України, власне житло, постійні джерела для існування, а тому на переконання суду вимоги позивача про примусове видворення відповідача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2011 року.
Суддя Мричко Н.І.