Категорія №10.1
Іменем України
25 травня 2011 року Справа № 2а-3342/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Щипачової Г.Є.,
за участю секретаря: Лихоліт Ю.С.
сторін:
представника позивача: ОСОБА_1 (дов. № 9263/01-05 від 07.06.2010 р.)
представника відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 06/930 від 01.04.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної суми заборгованості з відшкодування пенсії по інвалідності, -
19 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної суми заборгованості з відшкодування пенсії по інвалідності, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 та №198 від 11.09.2009 на загальну суму 14994,58 грн. за період з 01.04.2009 по 28.02.2011, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.
В управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові знаходиться на обліку та отримує пенсію по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, пенсія якого підлягає відшкодуванню відповідно до ст.21 Закону №1105 та п.4 Порядку №5-4/4, але до відшкодування відповідачем не прийнято з причин не відповідності акту про нещасний випадок форми Н-1 вимогам законодавства. Всі необхідні документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_3 до УПФУ надані та призначена пенсія. З квітня 2008 року по 28 лютого 2011 року здійснювалося підвищення пенсії за рахунок державної адресної допомоги, відповідно до постанови КМУ від 26.03.2008 №265, та з 1 квітня 2009 по 31 грудня 2009 року здійснювалось підвищення пенсії, відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 №198. На теперішній час сума невідшкодованої виплаченої пенсії, адресної допомоги та сум підвищення пенсії склала 14994,58 грн., яку просить стягнути позивач.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав у повному обсязі, надала суду письмові заперечення, в яких посилається на таке.
Оскільки особова справа ОСОБА_3 у Відділенні Фонду відсутня, підприємство не надало відповідних документів до відділення Фонду, у Фонду не має правових підстав для здійснення відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності. Також відповідач зазначив, що акт про нещасний випадок складений у порушення норм чинного законодавства, а тому не може бути підставою для відшкодування пенсії по інвалідності.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 27.08.1998 р. протоколом № 175140 було призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у сумі 57,18 грн. Внаслідок перерахунку основний розмір пенсії з жовтня 2006 року складав 102,42 грн. За період з 01.04.2009 по березень 2011 року ОСОБА_3 було виплачено 14994,58 грн. в тому числі, основний розмір пенсії - 2355,66 грн., державна адресна допомога 12521,34 грн. пенсійний збір - 117,58 грн., що підтверджується довідкою позивача від 24.05.2011
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також, при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення; по дорозі на роботу або з роботи; на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи; поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку; при виконанні державних або громадських обов'язків; при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.
Відповідно до норм ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.01. № 2272-ІІІ - органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україна видатків Пенсійного Фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Постановою правління Пенсійного Фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з п. 3 Порядку - відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094..
Згідно з п. 4 Порядку - відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду у виплатах та доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п. 5 Порядку - органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1). та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Статтею 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Пунктом 4 ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Спірне питання полягає в тому, що на думку відповідача відшкодування УПФУ сум пенсії по інвалідності ОСОБА_3 не можливо у зв'язку з невідповідністю акта про нещасний випадок форми Н-1 вимогам Положення про розслідування нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до ст. 35 Закону №1105, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України постановою від 31.01.2002 №14 затвердило Тимчасове положення про реєстр потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, згідно з п.1.1 якого, реєстр потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - це автоматизований список потерпілих, який містить дані про фізичні особи, які мають право на страхові виплати відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно з п. 3.2 Тимчасового положення збір даних та їх введення в Реєстр потерпілих здійснюється відділенням Фонду. Відділення Фонду здійснює також автоматизоване ведення і актуалізацію Реєстру потерпілих. Підставою для внесення даних, змін і доповнень до Реєстру є документально оформлене рішення начальника відділення Фонду.
Відповідно до п.3.3 Тимчасового положення в Реєстр потерпілих вноситься інформація тільки з офіційних документів, оригіналів або завірених в установленому порядку копій.
З систематичного аналізу норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Тимчасового положення про реєстр потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вбачається, що відділення Фонду здійснює виплату по страховим випадкам тільки тим особам, які внесені до Реєстру потерпілих, інформація щодо яких внесені на підставі офіційних документів, оригіналів або завірених в установленому порядку копій (актів про нещасний випадок).
Суд підтримує позицію відповідача щодо відсутності підстав відшокдування сум пенсії по інвалідності ОСОБА_3 на підставі того, що акт про нещасний випадок на виробництві у даному випадку не може бути доказом настання страхового випадку з насутпних підстав.
З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії 26.08.1998 (а.с.41).
Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 складено 26 січня 1998 року, а затверджений 05.09.1998 (а.с.39-40), тобто після звернення ОСОБА_3 до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії.
При цьому з протоколу призначення пенсії ОСОБА_3 №175140 від 27.08.1998 вбачається, що пенсія призначена з 16.07.1998 по 01.08.2000 у зв'язку з трудовим ушкодженням здоров'ю або профзахворюванням. Тобто пенсія ОСОБА_3 була призначена пенсія раніш ніж було складено акт про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до п. 5 Положення розслідування та обліку нещасного випадку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 №623, нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання, або у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Положення. Такі випадки беруться на облік і про них складається акт за формою Н-1.
Згідно з п. 12 цього Положення власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції. На підприємствах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа (спеціаліст), на яку наказом власника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
Відповідно до п.14 цього Положення власник повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - після отримання необхідних матеріалів.
Таким чином, акт №1 про нещасний випадок на виробництві на підтвердження страхового випадку, не є належним доказом, оскільки він був складений з порушенням норм п.12 та п.14 Положення розслідування та обліку нещасного випадку, який діяв на момент його складання.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення», у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомога, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуга перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п. 4 зазначеної Постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі, якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом (ч. 2 ст. 6 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Порядок відшкодування визначений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4.
Пунктом 4 Порядку визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Одночасно слід взяти до уваги і те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Таким чином суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави та повноваження щодо самостійного врегулювання та включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки з управлінням Пенсійного фонду України.
Щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат, що виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови КМУ від 26.03.2008 року за № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення».
Нормативно - правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок № 5-4/4), розширеного переліку таких виплат не встановлено.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач на законних підставах не прийняв до відшкодування суми пенсії ОСОБА_3 з квітня 2009 року по лютий 2011 року, а позовні вимоги Пенсійного фонду є необгрунтованими.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату щомісячної суми заборгованості з відшкодування пенсії по інвалідності відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 30 травня 2011 року.
Суддя Г.Є. Щипачова