Україна
17 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1944/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Ясенової Т.І.
при секретарі -Осиповій Н.В.,
за участю сторін:
від позивача: участі не приймав
від відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Заступника Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в уповноваженим органом якої виступає управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заступник Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в уповноваженим органом якої виступає управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1282,40 грн. на користь УПФУ Знам'янському районі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, посилаючись на сплату заборгованості в сумі 700 грн.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 07.03.2000 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець та взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Знам'янському районі (а.с.7-8).
Згідно ч.1 ст.15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Статтею 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
На підставі ч.3 ст.18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Законом України Про внесення змін до законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010р. №2461, внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом викладення в новій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно абз.9 ст.1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до абз.6 п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, тобто фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) - на 32 відсотки за 2004 - 2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Частиною 1 ст. 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 р. №2154-VІ установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати та ставку у розмірі 33,2 %, мінімальний страховий внесок для платників єдиного та фіксованого податку у липні - вересні 2010 року становив 294, 82 грн. (888 грн. х 33,2 %) у місяць, у жовтні-листопаді 2010 року становив 301,12 грн.(907 х 33,2 %) у місяць, у грудні 2010 року становив 306,10 грн.(922 х 33,2 %).
Згідно ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
Відповідачем заборгованість в сумі 700 грн. сплачено, що підтверджується квитанцією №4661\з21 від 20.05.2011р. (а.с.33)
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків складає 582 грн. 40 коп. (1282,40 -870 = 582,40грн.), яка на час звернення до суду відповідачем не сплачена.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись вищевикладеним, ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі (р/р 256043011230 у ВАТ „Державний ощадний банк” в м. Кіровограді, МФО 323475) заборгованість в розмірі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 21.06.2011р.
Суддя Ясенова Т.І.