12 травня 2011 року Справа № 2а-0870/966/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Вітковській С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариство «Запорізький
металургійний комбінат Запоріжсталь»
до: Запорізької митниці
про: визнання протиправними та скасування рішень
15 лютого 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариство “Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь” до Запорізької митниці щодо визнання протиправним та скасування рішення з митної оцінки товару № 112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010, визнання протиправним та скасування рішення про неможливість застосування митної вартості № 07-05-09-24/533 від 21.01.2011.
В позовній заяві зазначено, що Запорізька митниця визначила митну вартість шляхом видання рішення № 112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010. Митна оцінка товару проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Запорізька митниця визначаючи митну вартість товару за методом оцінки № 3 - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів діяла не у спосіб визначений законом.
Також зазначено, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу були подані ВМД, які прийняті для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МК України. Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем в повному обсязі були надані документи за переліком, передбаченим п.п.5,7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження». Митним органом необґрунтовано витребувані додаткові документи. Позивач частково надав витребувані додаткові документи та своїми листами повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання решти додатково витребуваних документів з поясненням причин такої неможливості їх подання. Після чого відповідачем безпідставно прийняті спірні рішення про визначення митної вартості товару за третім методом. Враховуючи факт видання Запорізькою митницею та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, позивач звернувся з листами до відповідача з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Своїми листами Запорізька митниця надала відповідну згоду.
12.01.2011 листом №95/2001893, ВАТ «Запоріжсталь» просило Запорізьку митницю переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару, застосувати митну вартість за методом №1 та у разі прийняття рішення про застосування митної вартості визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. З метою підтвердження митної вартості, заявленої комбінатом за методом №1 за ВМД №112030000/2010/025181 від 07.10.2010р. разом з листом були надані наявні в позивача підтверджуючі документи.
Під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємств.
21.01.2011р. Запорізька митниця листом №07-05-09-24/533 (про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом) повідомило, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало в повному обсязі документи, які були витребувані митницею на момент прийняття Рішень про визначення митної вартості, у зв'язку з чим, застосування заявленої декларантом митної вартості не є можливим.
Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на адміністративний позов. Відповідно заперечень Запорізька митниця з позовними вимогами не згодна. Заперечення обґрунтовані, тим що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані позивачем для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Згідно з вимогами п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 були витребувані додаткові документи. Враховуючи, що декларантом надані не всі додаткові документи на підставі положень статті 265 МК України, вимог п. 14 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості №3 відповідно до вимог МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності у митниці та застосована митна вартість такого товару, що був ввезений на тих же умовах поставки, схожої якості і приблизно в тій же кількості, що й оцінювані товари. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
01 вересня 2010 року між ВАТ «Запоріжсталь» та компанією «Intertrading group» (I.T.G.) S.A. (Швейцарія) було укладено контракт № ВП.1323.37515.10.80И, відповідно до якого компанія «Intertrading group» (I.T.G.) S.A. взяла на себе, зобов'язання продати та поставити на умовах DAF- кордон Польщі/України прикордонні станції Ізов/Хрубешов (згідно «Інкотермс - 2000»), а ВАТ «Запоріжсталь» прийняти та оплатити кокс грубий кам'яновугільний доменний, кількість, скорочений технічний опис та позначення перелічені в специфікаціях до Контракту.
На виконання умов Контракту, в жовтні 2010 року компанія «Intertrading group» (I.T.G.) S.A. поставила кокс грубий кам'яновугільний доменний кількістю 443380 кг за ціною 310 дол. США за тонну.
При митному оформленні повару, який був поставлений на умовах DAF - кордон Польщі - України, прикордонні станції Ізов/Хрубешов (згідно Інкотермс-2000) компанією «Intertrading group» (I.T.G.) S.A., на Запорізьку митницю позивачем була подана ВМД №112030000/2010/025181 від 07.10.2010 для митного оформлення вантажу у режимі „Імпорт”.
Митна вартість Товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод № 1) кокс грубий кам'яновугільний доменний кількістю 443380 кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ "Запоріжсталь" у повному обсязі були надані документи, за переліком, передбаченим п.п. 5,7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», який затверджено Постановою КМУ від 20.12.06 №1766, а саме:
1) контракт № ВП.1323.37515.10.80И від 01.09.2010 зі специфікацією № 1;
2) ВМД, заявлена за контрактною вартістю №112030000/2010/025181 від 07.10.2010;
3) рахунки - фактури №236 від 23.09.2010 з вартістю коксу грубого кам'яновугільного доменного 310 дол. США за тону та №238 від 27.09.2011 з вартістю 310 дол. США за тонну коксу грубого кам'яновугільного доменного;
4) висновки по контролю якості № PGL/TC/DEW/278A/10 від 29.09.2010, №PGL/TC/DEW/280A/10 від 01.10.2010 на кокс грубий кам'яновугільний доменний для ВАТ «Запоріжсталь»;
5) сертифікати походження №PL/MF/AE 0019716 від 25.09.2010, №PL/MF/AE 0019717 від 30.09.2010;
6) ДМВ-1 (декларація митної вартості) до ВМД №112030000/2010/025181 від 07.10.2010;
7) висновок ДП «Держзовнішінформ» №7/566 від 14.09.2010;
8) інвойс третьої особи №Р-13/06/2010 від 30.09.2010, №Р-13/05/2010 від 24.09.2010;
10) експортні ВМД №112030000/2010/023933 від 24.09.2010, №112030000/2010/024591 від 30.09.2010;
11) технічна специфікація виробника вх. № 95/199 від 21.09.2010 на кокс грубий кам'яновугільний доменний.
Запорізька митниця на підставі п. 11 Порядку № 1766 запросила ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме:
§ договір з третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається;
§ рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
§ відповідна бухгалтерська документація;
§ каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи)фірми виробника товару;
§ інформація зовнішньоторгових та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;
ВАТ «Запоріжсталь» надало додаткові документи, які вимагала митниця для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до п. 12 Порядку № 1766. Документи подавались до ДМВ (декларація митної вартості) за наступним переліком:
1. лист технічного відділу ВАТ «Запоріжсталь» №9-11/1094950 від 15.10.2010 з роз'ясненнями, що кокс не є ливарним, а також з описом технічного принципу використання коксу;
2. сертифікат випробувань проби №DNZ.ITD.46.2010. 5-9 від 01.10.2010;
3. лист фірми «Intertrading group» (I.T.G.) S.A. №V1366 від 08.10.2010 про відмову у надані калькуляції вартості коксу, прайсу виробника, договору з третіми особами, оскільки уся ця інформація є комерційною таємницею та не розголошується;
4. висновок ДП «Держзовнішінформ» №7/566 від 14.09.2010;
5. меморіальний ордер № 1061.5.1003 від 05.10.2010.
Позивачем також надані пояснення, що Контракт здійснюється без залучення посередників та технічна специфікація виробника була заявлена раніше у гр. 44 ВМД№112030000/2010/025181 від 07.10.2010.
Враховуючи те, що позивачем не були надані додаткові документи в повному обсязі, на підставі положень статті 265 МКУ, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, Запорізькою митницею було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості № 3.
Так, Запорізька митниця визначила митну вартість за методом оцінки №3, шляхом видання рішення №112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010.
У зв'язку із необхідністю отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося листом №95/2064154 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
29.10.2010 Запорізька митниця надала відповідну згоду.
Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання було здійснено позивачем по ВМД №112030000/2010/027663 від 02.11.2010р. та ДМВ -2. Також були сплачені до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом Матеріалами справи також встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв позивачу будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.
12.01.2011 листом №95/2001893, ВАТ «Запоріжсталь» просило Запорізьку митницю переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару, застосувати митну вартість за методом №1 та у разі прийняття рішення про застосування митної вартості визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. З метою підтвердження митної вартості, заявленої комбінатом за методом №1 за ВМД №112030000/2010/025181 від 07.10.2010р. разом з листом були надані наступні наявні підтверджуючі документи:
1) ВМД №112030000/2010/027663 від 02.11.2010р. та ДМВ-2 №112030000/2010/027663 від 02.11.2010;
2) рішення про визначення митної вартості №112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010;
3) меморіальний ордер №1172.5.1003 від 04.10.2010р. з відміткою АКБ «Індустріалбанк» про сплату 41 711, 74 долл. США на користь продавця за ціною контракту щодо товару, який імпортується;
4) прибутковий ордер №1942 від 02.10.2010;
5) прибутковий ордер №1966 від 05.10.2010;
7) рахунок-фактура №236 від 23.09.2010.
Під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві, як це вимагається Порядком №230.
21.01.2011 Запорізька митниця листом №07-05-09-24/533 (про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом) повідомило, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало в повному обсязі документи, які були витребувані митницею на момент прийняття Рішень про визначення митної вартості, у зв'язку з чим, застосування заявленої декларантом митної вартості не є можливим.
Відповідно до ст.259 Митного кодексу України митна вартість товарів -це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).
Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати - якщо неможливо застосувати метод 3 -у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Проте таких консультацій з підприємством позивача Запорізькою митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угод, що підлягала сплаті згідно до умов контрактів, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (надалі - Порядок № 1776) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).
Запорізька митниця у своїх запереченнях зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, Запорізька митниця не вказує.
Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - “можуть подаватися”, вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку №1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - супровідний лист з поясненням причин їх ненадання.
Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11 Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.
З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
З рішень відповідача про визначення митної вартості товару за шостим методом також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Рішення митного органу не містять жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.
Крім того, у спірних рішеннях митницею не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості, чи бралися за основу ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до приписів ст.268, 269 МК України. Відповідачем не враховано, що об'єктивна неможливість подання всіх витребуваних ним документів у зв'язку з їх відсутністю у позивача, не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару.
Згідно ч.3 ст.264 МКУ передбачено, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Наказ ДМСУ від 17.03.2008 №230 «Про затвердження порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», зареєстрований у Мін'юсті України 27.03.2008 за №259/14950, передбачає, що випуск у вільний обіг товарів може бути здійснено на підставі письмового звернення декларанта, яке розглядається митним органом у двохденний термін. При наданні згоди, митний орган обов'язково повідомляє декларанта про право митного органу здійснити контроль за правильністю визначення митної вартості після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.
Після завершення процедури з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон, митний орган зобов'язаний провести перевірку правильності визначення митної вартості товарів, а у разі необхідності митниця повідомляє декларанта про терміни здійснення даного контролю (п.12. Наказу №230).
В межах даної перевірки митний орган має право вжити додаткових форм контролю передбачених ст.41 МКУ, в тому числі витребувати від декларанта необхідні відомості, які декларант зобов'язаний подати (п. 13-14 Наказу №230).
По результатам перевірки, у разі прийняття митним органом, рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством, а до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.
Матеріалами справи встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.
Таким чином, митний орган фактично визнав достатніми ті документи, що знаходились в його розпорядженні і при проведенні перевірки не вживав додаткових заходів щодо отримання відомостей необхідних для її проведення.
Запорізька митниця листом № 07-01-09-24/4225 від 02.08.2010 повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Суд вважає, що вказане рішення було винесено в порушення процедури передбаченої Наказом №230, оскільки жодних повідомлень від митниці про необхідність подання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості на адресу підприємства не надходило. Під час первісного митного оформлення ВАТ «Запоріжсталь» надало до митного органу всі можливі документи, а пред'явлення вимоги про надання інших документів було зроблено без врахування фактичних обставин.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішень про визначення митної вартості товарів за шостим методом та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 7, 11, 71, 72, 94, 159-163 КАС України, ст.ст.259, 261, 262, 264-267, 284 Митного кодексу України, суд -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариство «Запорізькій металургійний комбінат Запоріжсталь» до Запорізької митниці щодо визнання протиправним та скасування рішення з митної оцінки товару № 112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010, визнання протиправним та скасування рішення про неможливість застосування митної вартості № 07-05-09-24/533 від 21.01.2011 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці № 112000006/2010/002149/1 від 26.10.2010 про визначення митної вартості товарів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом від № 07-05-09-24/533 від 21.01.2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Запорізькій металургійний комбінат Запоріжсталь» (ідентифікаційний код 00191230) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз