06 червня 2011 року 11:10 Справа № 2а-0870/2596/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
при секретарі Павлові С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до: Запорізької митниці, м. Запоріжжя
до: Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: визнання дій протиправними та стягнення коштів,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №828398 від 28.04.2009;
від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №07-01-14-23/30 від 04.01.2011;
від відповідача: не з'явився,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Запорізької митниці, до Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії митниці щодо відмови в поверненні митних платежів у розмірі 14782 грн. надмірно сплачених до бюджету по ВМД №112000003/9/002078 від 29.04.2009 та стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 14782 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що Запорізькою митницею було прийняте Рішення №112000010/2009/00214/1 від 29.04.2009 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), яким позивачу було відмовлено у визначенні митної вартості товару (арахіс сирий у ядрах (не смажений) за першим методом (за ціною угоди) та застосовано шостий метод оцінки (резервний метод). Позивач вважає, що під час митного оформлення товару (арахіс сирий у ядрах (не смажений) митному органу були надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, однак митний орган безпідставно здійснив визначення митної вартості товару, який декларувався позивачем, за шостим методом, що призвело до необґрунтованого завищення митної вартості та змусило позивача здійснити надмірну сплату митних платежів до бюджету. Крім того, позивач зазначає, що 31.08.2009 Запорізьким окружним адміністративним судом скасовано Рішення Запорізької митниці №112000010/2009/00214/1 від 29.04.2009, згідно якого визначена вартість товару до ВМД №112000003/9/001929 від 29.04.2009 та розраховано митні платежі. Таким чином, вважає позивач, визначення митної вартості та митних платежів на підставі скасованого Рішення Запорізької митниці суперечить митному кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Представник відповідача - Запорізької митниці у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. У наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов, представник митного органу зокрема зазначає, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товар, що декларується у вільний обіг та сплатити податки та збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно положень ст. 264 Митного кодексу України, передбачений Наказом Державної митної служби України №230 «Про Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України. Оскільки позивачем не були виконані вимоги, передбачені ст. 264 Митного кодексу України, у відповідача - митного органу не було підстав для повернення надмірно сплачених платежів.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області у судове засіданні не з'явився, однак на адресу суду були подані письмові пояснення у яких відповідач зокрема зазначає, що порядок повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, затверджений спільним наказом Державної митної служби та Державного казначейства України №611/147 від 20.07.2007, зареєстрований 25.09.2007 в Міністерстві юстиції України за №1095/14362, передбачає, що повернення митних платежів до бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу. Оскільки відповідний висновок щодо повернення позивачу помилково або надмірно сплачених митних платежів у сумі 14782 грн. до ГУДУ України в Запорізькій області не надходив, тому підстави для перерахування коштів у відповідача відсутні.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
17 лютого 2009 року між компанією «Qingdao Tongsen Group Corporation» Китай та позивачем укладено контракт №8 за Специфікацією №1.
На виконання своїх зобов'язань продавцем наданий товар (Арахіс сирий у ядрах (не смажений), який 23.04.2009 надійшов у зону митного контролю Запорізької митниці на адресу ПП ОСОБА_1
Того ж дня, позивачем була надана Запорізькій митниці вантажно-митна декларація (далі - ВМД) №112000003/9/001929 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару. Разом із ВМД позивачем була надана митному органу декларація митної вартості, у якій декларант визначив митну вартість товару відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України, за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод №1). Зазначена декларація була прийнята Запорізькою митницею до оформлення, митні платежі, відповідно до декларації, повинні були становити 46818 грн. податку на додану вартість.
29 квітня 2009 року Запорізька митниця відмовила позивачу у митному оформленні ВМД №112000003/9/001929. Одночасно, митним органом було прийняте Рішення №112000010/2009/00214/1 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), яким для визначення митної вартості товару (Арахіс сирий у ядрах (не смажений) було застосовано шостий метод оцінки (резервний метод), у розмірі 61600 грн.
Позивач здійснив сплату митних та інших платежів відповідно до Рішення митного органу на суму 61600 грн.
Не погоджуючись із прийнятим Рішенням №112000010/2009/00214/1 позивач оскаржив його у судовому порядку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009, у справі №2а-2921/09/0870, Рішення Запорізької митниці №112000010/2009/00214/1 від 29.04.2009 визнане протиправним та скасоване. Крім того, суд зобов'язав митний орган здійснити перерахунок платежів, що підлягають сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД №112000003/9/001929 за методом оцінки №1, та зобов'язав ГУДК України в Запорізькій області повернути ПП ОСОБА_1 з Державного бюджету надмірно сплачені митні платежі відповідно до перерахунку, здійсненого Запорізькою митницею.
Однак, постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009 у справі №2а-2921/09/0870, скасована в частині зобов'язання Запорізької митниці здійснити перерахунок платежів, що підлягають сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД №112000003/9/001929 за методом оцінки №1, а також зобов'язання ГУДК України в Запорізькій області повернути ПП ОСОБА_1 з Державного бюджету надмірно сплачені митні платежі відповідно до перерахунку, здійсненого Запорізькою митницею.
Підставою зміни судового рішення колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначила: «Позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання. Позивачем не надано доказів того, що він звертався до митниці у встановленому порядку із заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету».
Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2009 у справі №2а-2921/09/0870 набрала законної сили.
Відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована у загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 07.12.2010 звернувся до Запорізької митниці із заявою про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у розмірі 14782 грн.
Запорізька митниця в листі відмовила у перерахунку та повернені коштів у зв'язку із відсутністю передбачених на те підстав.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, разі не згоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг та сплатити податки і збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно положень ст. 264 цього кодексу передбачений в наказі ДМСУ №230 від 17.03.2008 «Про Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України».
Зазначений Порядок передбачає наступне.
Випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
Декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу (далі - гарантійні зобов'язання).
Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов'язання. Про прийняття рішення митний орган письмово повідомляє декларанта.
Гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.
Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.
Судом встановлено, що підприємство не виконало вимог, передбачених ст.264 Митного кодексу України, отже і не має підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку.
Судом встановлено, що позивач заявив вантажно-митну декларацію для митного оформлення якою самостійно визначив суму митних платежів, яку необхідно було сплатити і самостійно цю суму сплатив до бюджету.
Крім того, слід зазначити, що до обов'язків митниці не входить повернення суми надмірно сплаченої до бюджету, оскільки згідно Порядку повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих платежів, затвердженого Наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України №611/147 від 20.07.2007, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362, передбачає, що повернення митних платежів з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу.
Оскільки відповідний висновок щодо повернення позивачу помилково або надмірно сплачених платежів на адресу ГУДК України в Запорізькій області не надходив, позивач не звертався до митного органу про надання такого висновку, суд вважає, що відсутні підстави для визнання дій митниці, щодо відмови у поверненні митних платежів, протиправними.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо посилання позивача на положення Порядку відображення відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів і відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення, затвердженого Наказом Державної митної служби№1045 від 25.09.2008, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 01.12.2008 за №1148/15839, то суд звертає увагу, що зазначений Порядок регулює відносини, які відбулись вже після повернення митного оформлення та на підставі яких перераховано суми митних платежів.
Що стосується другого пункту позовних вимог, щодо стягнення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачених до бюджету митних платежів, суд не вбачає підстав для задоволення цих позовних вимог, у зв'язку з тим, що існує законодавчо закріплена процедура повернення, яка не була дотримана в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці, до Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суддя,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці, до Головного Управління Державного казначейства України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова