14.04.08
Справа № 14/156-08.
За позовом: Військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО 210), м. Конотоп Сумської області
До відповідача: Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Конотопський Агролісгосп», м. Конотоп Сумської області
про стягнення 11711грн. 86 коп.
Суддя Миропольський С.О.
Представники:
Від позивача: Кича О.О.
Від відповідача: Дем'янчук М.П.
Прокурор: Грищенко М.А.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Міщенко Т.М.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор проси суд стягнути з відповідача на користь позивача 11711 грн. 86 коп., з яких 9461 грн. 00 коп. основного боргу, 890 грн. 88 коп. пені, 7 грн. 08 коп. неустойки, 1352 грн. 90 індексу інфляції.
Відповідач відзиву на позов не подав, але в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:
Діючи згідно Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Міністерство транспорту і зв'язку України в особі командира 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210) (далі Позивач) уклало з Конотопським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Конотопський Агролісгосп» (далі Відповідач) договір від 10.01.2007 року № 2/1 на виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
Згідно договору позивач повинен був виконати вантажно-розвантажувальні роботи, а Відповідач зобов'язаний був прийняти їх та своєчасно оплатити виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача після виконання робіт та підписання акту КБ-2в та КБ-3 на протязі 10 банківських днів.
Свої зобов'язання за договором № 2/1 від 10.01.2007 року позивач виконав у повному обсязі, але в порушення умов договору п. п. 7.1 та 7.2 договору відповідач в повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи.
Відповідно до п. 7.2 Договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи позивача шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача після виконання робіт та підписання актів приймання наданих послуг на протязі 10 банківських днів. Акти приймання наданих послуг відповідачем та позивачем були підписані.
Станом на день розгляду справи, в порушення вимог ст. ст. 526, 532 ЦК України та умов п. 1.2 Договору Відповідач не в повному обсязі перерахував кошти Позивачу і його заборгованість становить 9461 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язання за укладеними договорами повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визначається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. ст. 546 - 549 ЦК України та п. 9.2 Договору, за неналежне виконання умов Договору відповідач сплачує неустойку на користь позивача у розмірі 1 відсотку вартості цих робіт за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на період сплати неустойки, що станом на 27.02.2008 року становить 7 грн. 08 коп. Крім цього, відповідно до п. 9.2 Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму індексації, яка станом на 27.02.2008 року складає 1352 грн. 90 коп. Також, згідно ст. ст. 546 - 549 ЦК України, ст.ст. 230-234 Господарського кодексу України та п. 9.2 Договору відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню відповідно до суми заборгованості, що станом на 27.02.2008 року складає 890 грн. 88 коп.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Конотопський Агролісгосп» (41000, Сумська область, м. Конотоп, вул. Конотопських партизан, 57, код 23825720) на користь 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО 210) (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Клубна, 87, код 33093432) 9461 грн. 00 коп. основного боргу, 890 грн. 88 коп. пені, 7 грн. 08 коп. неустойки, 1352 грн. 90 індексу інфляції.
3.Стягнути з Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Конотопський Агролісгосп» (41000, Сумська область, м. Конотоп, вул. Конотопських партизан, 57, код 23825720) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31215259700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315) витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн. 00 коп.
4.Стягнути з Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Конотопський Агролісгосп» (41000, Сумська область, м. Конотоп, вул. Конотопських партизан, 57, код 23825720) в доход державного бюджету України (рах. № 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код 23636315) держмита 117 грн. 12 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.