01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.2008 № 23/529б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
від заявника:Саправнов О.О. дов. б\н від 11.12.2007
від боржника:не з'явився
від ДПІ:Перепелюк О.В., дов. 38454/9/10 від 13.12.2007 р.
від прокуратури:не з'явився
ліквідатор:анжула Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура Подільського району м. Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 11.12.2007
у справі № 23/529б
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапласт"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Говерла"
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду м. Києва від 11.12.2007 року у справі №23/529-б визнано ТОВ “Говерла» (надалі - Боржник) банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном та відкрито ліквідаційну процедуру з усіма передбаченими законодавством наслідками. Призначено ліквідатором Боржника Ванжулу Ярослава Володимировича, якого зобов'язано повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута, надати суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора до 11.12.2008 р..
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Подільського районі м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить постанову суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим що до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника Ініціюючим кредитором не надано оригінали документів, або належним чином засвідчені їх копії, таким чином Ініціюючим кредитором при поданні заяви не дотримано вимог ст.36 ГПК України, однак не зважаючи на даний факт судом першої інстанції в порушення норм процесуального права було прийнято заяву ТОВ “Мегапласт» до провадження.
Представник ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не надав відзив на апеляційну скаргу, однак в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник Заявника не надав відзив на апеляційну скаргу, однак в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої без змін..
Ліквідатор не надав відзив на апеляційну скаргу, однак в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої без змін.
Представник Заступника прокурора Подільського району м. Києва в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Представник Боржника в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності повноважних представників прокуратури та боржника.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника ДПІ у Подільському районі м. Києва, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних мотивів:
Відповідно до матеріалів справи ТОВ “Мегапласт» звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Дана заява мотивована наступним. Боржником було видано Ініціюючому кредитору простий вексель серії АА №0529292 на суму 1 300,00 грн. зі строком платежу за пред'явленням. 31.07.2007 р. вказаний вексель було опротестовано в неплатежі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та 01.08.2007 р. на ньому було вчинено виконавчий напис. Відповідно до виконавчого напису з Боржника на користь Ініціюючого кредитора підлягає до стягнення сума боргу за векселем в розмірі 1 300,00 грн. опротестований вексель та виконавчий напис були пред'явлені Ініціюючим кредитором до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві для примусового виконання. 26.09.2007 р. вказаний вексель та виконавчий напис було повернуто Ініціюючому кредитору постановою державного виконавця №1169/9 без виконання, оскільки Боржник за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується актом державного виконавця від 18.09.2007 р..
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції прийшов до висновку, що кредиторські вимоги є документально підтвердженими та обґрунтованими.
Однак апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції та вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Стаття 52 Закону України “Про відновлення боржника або визнання його банкрутом», на підставі якої винесено оскаржувану постанову, передбачає кілька умов для порушення справи про банкрутство, а саме відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та інші обставини, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Дана норма Закону про банкрутство передбачає обов'язковість сукупності вище перелічених фактів, тобто однієї з умов не достатньо для порушення справи про банкротство за спрощеною процедурою.
З матеріалів справи вбачається, що Ініціюючим кредитором не надано доказів на підтвердження, що боржником протягом року не надавалось податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби та на підтвердження інших обставини, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
За таких обставин, суд першої інстанції в порушення вимог ст.52 Закону, прийняв оскаржувану постанову, не врахувавши при цьому той факт, що обставини, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності не доведені належними та допустимими засобами доказування.
Керуючись правом наданим ст.101 ГПК України апеляційний суд, відповідно до якої він не зв'язаний доводами апеляційної скарги, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає кілька процедур банкрутства, тому порушення справи здійснюється за статтями які встановлюють порядок розгляду справи з дотриманням відповідної процедури. Це статті 7,11 - загальна процедура; ст. 7,47-49 - спеціальна процедура банкрутства громадян-підприємці; ст.7,53 - спеціальна процедура - провадження по справі про банкрутство з метою санації; ст.7,51 - спрощена процедура - банкрутство боржника, що ліквідується власником; ст.7,52 - спрощена система - банкрутство відсутнього боржника.
Аналізуючи чинне законодавство, апеляційний суд приходить до висновку, що норми, які передбачають різні процедури банкрутства боржника взаємо виключають одна одну, а тому одночасне застосування вищезазначених норм є процесуально неможливим.
При поданні заяви про порушення справи про банкрутство Ініціюючий кредитор повинен зазначити за якою статтею суд повинен порушити справу і яке провадження вести по справі про банкрутство.
З заяви ТОВ “Мегапласт» вбачається, що Ініціюючий кредитор просить порушити провадження по справі на підставі ст.ст. 6, 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
При вивчені матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що ухвалу Господарського суд м. Києва від 26.11.2007 р., якою було порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст.1, 3-14, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали про порушення справи про банкрутство в порушення норм процесуального права застосовано норми Закону про банкротство, які взаємо виключають одна одну.
Тому апеляційний суд скасовує ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. про порушення провадження у справі про банкрутство, як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд повертає матеріали справи до місцевого господарського суду на стадію порушення провадження у справі для вирішення питання про прийняття заяви Ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство.
Апеляційний суд вважає, що доводи Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Подільському районі м. Києва, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, тому, суд апеляційної інстанції враховуючи вищевикладені порушення місцевого господарського суду та скасовує оскаржувану постанову з інших підстав, ніж ті що викладені в апеляційній скарзі в силу ст. 106 ГПК України.
Отже, Київський апеляційний господарський суд, задовольняє частково апеляційну скаргу Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Подільському районі м. Києва, а постанову Господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. скасовує.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. по справі №23/529-б задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва 26.11.2007 р. по справі №23/529-б скасувати повністю.
3. Постанову Господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. по справі №23/529-б скасувати повністю.
4. Матеріали справи №23/529 направити Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді