"14" квітня 2008 р.
Справа № 8/53-1053
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20 а, м. Тернопіль
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростків -Цукор», вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 24 000 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Чорномаз Н.Є. -начальника загального відділу, довіреність № 01-77 від 15.01.2008 р.
відповідача: Кудінової Т.І. -представника, довіреність № 24 від 10.09.2007 р.
В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20 а, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростків -Цукор», вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 24 000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Хоростків -Цукор»вчинені порушення передбачені п. 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Законом України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. (далі -Закон № 2210-ІІІ), внаслідок чого 02.08.2007 р. рішенням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України за № 17 по справі № 287-ЗМС на нього в порядку ст. 52 Закону № 2210-ІІІ накладено штраф в розмірі 12 000 грн., який у встановленому порядку відповідачем не погашений, що послугувало підставою для нарахування у відповідності ч. 7 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ пені в розмірі 12000 грн. В підтвердження викладеного додає рішенням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 17 по справі № 287-ЗМС від 02.08.2007 р., розрахунок суми позову, рішення господарського суду Тернопільської області № 16а/249-4205 від 04.12.2007 р. та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач у представленому суду відзиві на позовну заяву № 107-юр від 14.04.2008 р. та у судовому засіданні 14.04.2008 р. проти позовних вимог не заперечує, причиною несплати штрафу за рішенням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 17 по справі № 287-ЗМС від 02.08.2007 р. зазначає реорганізацію ТОВ «Хоростків - Цукор», зокрема початок процедури ліквідації останнього за рішенням власників з 10.10.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:
Стаття 3 Закону «Про Антимонопольний комітет України»№ 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. (далі -Закон № 3659-ХІІ) відносить до основних завдань Антимонопольного комітету України, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 2210-ІІІ Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 13 Закону № 2210-ІІІ визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність зокрема -накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 52 Закону.
Згідно з підпунктом 10.3 пункту 10 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.2002 р. № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 р. № 317/6605 (далі -Методика) -суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає (ють) значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має (мають) здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи ущемлювати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.
Рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17 від 02.08.2007 р., прийнятим по справі № 287-ЗМС ТОВ «Хоростків -цукор»визнано таким, що займає моно польне (домінуюче) становище на регіональному ринку послуг по переробці цукрових бу ряків у територіальних (географічних) межах Гусятинського та Теребовлянського районів Тернопільської області за даними 2005 -2006 років із частками відповідно 40,9% та 37,1% та встановлювало різну оплату (33%, 35%, 38% та 40% вартості цукрових буряків) за надання однакової послуги господарствам по пе реробці цукрових буряків чим порушило п. 2 ст. 50, п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону № 2210-ІІІ, в зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону № 2210-ІІІ накладено на ТОВ «Хоростків -цукор»штраф у розмірі 12 000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ 1. Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17 від 02.08.2007 р., прийняте по справі № 287-ЗМС згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 4237 вручене відповідачеві 10.08.2007 р.
В силу ч. 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Про те, що ТОВ «Хоростків -Цукор»скористався цим правом свідчить долучене до матеріалів справи рішення господарського суду Тернопільської області від 04.12.2007 р. у справі № 16а/249-4205 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростків -цукор»до відповідача -Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 17 від 02 серпня 2007 року по справі № 287-ЗМС. Даним рішенням від 04.12.2007 р. у справі № 16а/249-4205, яке не оскаржене і набрало законної сили в задоволенні позовних вимог ТОВ «Хоростків -Цукор»відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ, ст. 22 Закону № 3659-ХІІ рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання у визначені ними строки.
Однак, як випливає з матеріалів справи, відповідач застосовані до нього суми штрафу не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся в порядку встановленому ч. 7 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ з позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12000 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
За кожний день прострочення сплати штрафу з 05.12.2007 р. по 21.02.2008 р. (78 днів) відповідачеві нарахована пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу -14040 грн., проте з врахуванням того, що її розмір не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України позивач просить стягнути з відповідача 12000 грн. пені.
Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на несплату застосованої згідно рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17 від 02.08.2007 р., прийнятого по справі № 287-ЗМС суми штрафу станом на дату розгляду справи в суді, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 12000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають до задоволення в сумі 12000 грн. штрафу та 12000 грн. пені, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Разом з тим, як стверджує у судовому засіданні представник відповідача та дане вбачається з матеріалів справи, зокрема із витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач - ТОВ «Хоростків - Цукор»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, з 10.10.2007р. розпочалась процедура ліквідації товариства за рішенням засновників.
П. 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідовується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, комісія (в даному випадку -ліквідаційна комісія) з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї; цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців -засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 4 Закону).
Згідно ч. 2 статті 33 даного Закону та п.5 статті 111 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоростків -Цукор», вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 17.01.2008 р., є юридичною особою, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться за ідентифікаційним кодом № 31818410, знаходиться на стадії припинення підприємницької діяльності, однак станом на час розгляду справи в суді не ліквідоване.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростків - Цукор», вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 31818410) в дохід Державного бюджету України:
- 12 000 (дванадцять тисяч) грн. штрафу на рахунок № 31112106700116 в УДК Тернопільської області, МФО 838012, код 23588131;
- 12 000 (дванадцять тисяч) грн. пені на рахунок № 31112106700116 в УДК Тернопільської області, МФО 838012, код 23588131;
- 240 (двісті сорок) грн. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -17 квітня 2008 р.), через місцевий господарський суд.
Суддя