03 квітня 2008 р.
№ 32/631
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів:
Гончарука П.А.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Алес Буд"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008р.
у справі за позовом
ТОВ "Етьєн-вєст"
до
ТОВ "Алес Буд"
третя особа
Будівельна корпорація "УкрАзіаБуд"
про
стягнення коштів
у листопаді 2007 року, ТОВ "Етьєн-вєст" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Алес Буд" 10 311 108 грн. 69 коп. боргу, 10 311 108 грн. 69 коп. штрафу та розірвання договору субпідряду № 6/14 на капітальне будівництво від 01.05.2004р., додаткової угоди № 1 від 26.05.2004р., додаткової угоди від 10.11.2004р., додаткової угоди від 20.04.2006р., укладених між Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд»та відповідачем, угоди № 1 від 01.08.2007р., укладеної між позивачем та відповідачем, які є невід'ємними частинами договору субпідряду № 6/14 на капітальне будівництво від 01.05.2004р.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору субпідряду № 6/14 від 01.05.2004р. на загальну суму 10 311 108,69 грн., що є підставою для розірвання договору, відшкодування збитків, завданих оплатою робіт, які не виконано та застосування до відповідача наслідків порушення договірних зобов'язань.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2008р. позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2008р. -без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2008р. порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилаючись на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо його вини у невиконанні робіт по договору, просить, з урахуванням порушень і процесуальних норм, скасувати рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, постановивши нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін і третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1115, ст. 1117 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи судові рішення у касаційному порядку, судовою колегією встановлено, що 01.05.2004р.між Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" та відповідачем у справі укладено договір субпідряду № 6/14, відповідно до умов якого відповідач як субпідрядник, зобов'язувався виконати окремі види будівельних робіт, а БК "УкрАзіаБуд", як генпідрядник, прийняти будівельні роботи, своєчасно і повністю сплатити їх вартість та вартість використаних матеріалів. За цим договором передбачалось будівництво відповідачем фасадів шести 34-поверхових житлових будинків у 2-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва.
Додатковою угодою від 20.04.2004р. до договору № 6/14 від 01.05.2004р. сторони визначили обсяги робіт та їх загальну вартість у розмірі 25 558 416 грн., а 26.05.2004 року підписали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 25 558 416 грн.
Договором від 20.04.2006р., відповідач у даній справі та Будівельна корпорація "УкрАзіаБуд", визначили ступінь виконання взаємних зобов'язань за договором № 6/14 від 01.05.2004р., зазначивши, що БК "УкрАзіаБуд" здійснила 100% попередню оплату за договором субпідряду на суму 25 558 416,00 грн., виконання відповідачем будівельних робіт на суму 14 926 770,00 грн., з яких роботи на суму 9 150 974, 40 грн. були прийняті БК "УкрАзіаБуд" за актами виконаних робіт, а також погодили, що відповідач не виконав роботи на суму 10 401 113,00 грн. Згідно з п. 4 цієї угоди б/н від 20.04.2006р. відповідач зобов'язався виконати будівельні роботи на суму 10 401 113,00 грн. та усунути недоліки, виявлені у виконаних роботах, у строки відповідно до затвердженого сторонами календарного графіку та здати їх БК "УкрАзіаБуд" або іншій особі, за умови передачі цій особі прав та обов'язків генпідрядника за договором субпідряду № 6/14 від 01.05.2004р.
За договором № 206-4А/03-1 від 15.03.2006р. Головне управління внутрішніх військ МВС України передало позивачу у даній справі окремі повноваження замовника з будівництва житлових будинків на 2-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва, а за договором № 16 від 22.09.2006р. Будівельна корпорація "УкрАзіаБуд" передала позивачу у цій справі, за плату, право вимоги до відповідача в частині невиконаних будівельних робіт за договором субпідряду на капітальне будівництво № 6/14 від 01.05.2004р., а саме, право вимагати виконання відповідачем підрядних робіт на суму 10 401 113, 00 грн.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як новий кредитор, позивач 06.07.2007р. направив на адресу відповідача претензію на суму невиконаних відповідачем підрядних робіт, у відповідь на яку відповідач направив позивачу 10.07.2007р. лист, яким підтвердив наявність у нього невиконаних зобов'язань за договором субпідряду № 6/14 від 01.05.2004 на загальну суму 10 311 108,69 грн. та запропонував підписати новий графік виконання робіт.
За погодженим сторонами графіком від 01.08.2007р. відповідач зобов'язувався 05.08.2007р. розпочати виконання окремих будівельних робіт в нежилих будинках № 5, 6, 2 житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва та закінчити будівельні роботи до ІІІ декади листопада 2007 року.
При цьому сторони склали акт звірки розрахунків та уклали угоду № 1 від 01.08.2007р. до договору субпідряду № 6/14 від 01.05.2004р. та договору № 16 від 22.09.2006р., за якою відповідач визнавав свою заборгованість перед позивачем у сумі 10 311 108, 69 грн. та зобов'язувався виконати підрядні роботи на цю суму за узгодженим графіком та обсягами, починаючи з 05.08.2007р.
Проте, в обумовлений угодою № 1 від 01.08.2007р. та графіком від 01.08.2007р. строки, тобто з 05.08.2007р., відповідач не приступив до виконання підрядних робіт, як і в подальшому, а його посилання на висновки судової будівельно-технічної експертизи № 6127/6128-6129/6130-6131/6132 від 06.10.2005р. у справі за судовим спором з БК "УкрАзіаБуд" № 22/180, за якими будівельні конструкції мали конструктивні недоліки свідчать, що на час укладення угоди № 1 від 01.08.2007р., відповідач не мав наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, а тому надаючи правову оцінку листам останнього, які він надсилав позивачу у період з 03.09.2007р. по 20.12.2007р., актам від 31.08.2007р., 28.07.2007р., 30.10.2007р., 30.11.2007р., 28.12.2007р. суди правильно визначили їх такими, що не виключають вину відповідача у невиконанні взятих на себе зобов'язань за угодою від 01.08.2007р.
Пунктом 11.6 договору субпідряду № 6/14 від 01.05.2004р. (в редакції додаткової угоди від 10.11.2004р.) передбачено, що в разі прострочення субпідрядником з власної вини строків виконання зобов'язань, визначених в п.2.5 цього договору, більш ніж на 30 календарних днів або прострочення термінів виконання робіт, визначених графіком виконання робіт, більш ніж на 30 календарних днів генпідрядник має право відсторонити субпідрядника від виконання робіт та звернутись до суду з заявою про розірвання цього договору, а пунктом 14.5 договору субпідряду № 6/14 від 01.05.2004р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 26.05.2004) передбачено право на розірвання договору з ініціативи генпідрядника у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань субпідрядником за даним договором. Таке розірвання здійснюється шляхом надсилання субпідряднику відповідного письмового повідомлення. Договір вважається таким, що припинив свою дію з моменту отримання субпідрядником вищезазначеного письмового повідомлення. При цьому генпідрядник має право на стягнення з субпідрядника штрафу у розмірі вартості неналежним чином виконаних та прострочених робіт.
Невиконання відповідачем будівельних робіт в обумовлені угодою сторін строки є істотним порушенням умов договору зі сторони відповідача, що надає позивачу право вимагати розірвання договору у судовому порядку, а відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, вимагати також і відшкодування збитків, завданих розірванням договору, а тому при такому положенні, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо правомірності заявлених вимог, обґрунтовано постановили про розірвання договорів з відповідачем, стягнення суми, яка була сплачена у якості попередньої оплати та пені, згідно п. 14.5 договору № 6/14 від 01.05.2004р. і підстав для скасування судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що про час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом відповідачу було відомо, у цей день його представник подавав заяви про відвід складу суду, а тому посилання на те, що його не повідомлено про розгляд справи, безпідставні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008року -без змін.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді П.А.Гончарук
В.М.Харченко