01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"08" квітня 2008 р. Справа № 9/075-08
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства „Космос”, м. Переяслав-Хмельницький,
доМалого підприємства „Переяслав”, м. Переяслав-Хмельницький,
про стягнення 20493,94 грн.,
за участю представників:
позивача:Онищенко О.Є., довір. б/н від 12.01.2008р.,
відповідача:Кальченко В.О., довір. б/н від 10.01.2008р.,
обставини справи:
Приватне підприємство „Космос” (далі -ПП „Космос”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Малого підприємства „Переяслав” (далі -МП „Переяслав”, відповідач) про стягнення 20493,94 грн. заборгованості за поставлений товар.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно попередньої усної домовленості з відповідачем, позивач мав виступати субпідрядником по будівництву огорожі на об'єкті: „Реконструкція свинокомплексу” в с. Харківці, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, замовником будівництва якого було Дочірнє підприємство „Гаян-Агро”. Стверджує, що керуючись такою домовленістю він в серпні 2005р. перевіз належні йому залізобетонні плити ПГ 3x6 в кількості 22шт, та ПГ 1,5x6 в кількості 26шт. на територію будівництва, про що свідчить рахунок №5 від 12.08.2005р. представлений до оплати відповідачу, податкова накладна №19 від 30.08.2005р. видана відповідачу, банківські виписки від 11.08.2005р. та від 23.08.2005р. про оплату відповідачем послуг по перевезенню. Проте, в подальшому відповідач договору на будівництво не підписав, а плити огорожі ПГ 3x6 в кількості 22 шт., та ПГ 1,5x6 в кількості 26 шт., які знаходилися на території будмайданчику самовільно використав. Стверджує, що плити ПГ 3x6 в кількості 22шт, та ПГ 1,5x6 в кількості 26шт. на даний час відображено на бухгалтерському балансі ПП „Космос” балансовою вартістю 20493,94 грн., а за таких обставин, відповідач має заборгованість в розмірі 20493,94 грн.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що з метою залучити позивача до субпідрядних робіт в середині 2005р. ПП „Переяслав” проводив усні переговори та направив позивачеві на його вимогу аванс по майбутньому договору платіжними дорученнями № 109 та № 113 на загальну суму 11000 грн., відмітивши у графі призначення платежу: „оплата за виконані буд. роботи згідно рах. № 5 від 12.08.2005 р.”, проте, такого рахунку не було. Стверджує, що ПП „Космос” договору з ПП „Переяслав” не підписував, ніяких будівельних чи транспортних робіт не проводив, будівельних матеріалів, перелік яких подає у позовній заяві, відповідачу не передавав, під охорону замовнику будівництва не передавав, отриманий аванс не повернув.
В судовому засіданні 08.04.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позов заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
Сторонами визнається, що в серпні 2005р. мали місце усні переговори щодо укладання договору субпідряду на здійснення будівельних робіт. Проте, такий договорі сторонами не було укладено.
Як свідчать матеріали справи, платіжними дорученнями № 109 від 15.08.2005р. та №113 від 23.08.2005р. відповідачем було перераховано позивачу кошти на загальну суму 11000 грн. При цьому, як призначення платежу у платіжних доручення зазначено „оплата за виконані буд. роботи згідно рах. № 5 від 12.08.2005 р.”, рахунок №5 від 12.08.2005р.
Як вбачається з рахунку №5 від 12.08.2005р., копія якого надана позивачем останній виписано на оплату стовпчиків залізобетонних у кількості 46 одиниць та перевезення плит у кількості 48 одиниць та стовпчиків у кількості 18 одиниць. Отже, рахунок на оплату виконаних будівельних робіт за №5 від 12.08.2005р. позивачем не виставлявся.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Подані в ході розгляду справи сторонами докази свідчать, що сторони не дійшли згоди ні щодо укладання договору підряду, ні щодо поставки певного товару, щодо якого, як свідчать подані сторонами матеріали, сторони взагалі не дійшли згоди ні щодо ціни, ні щодо кількості.
Отже, у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати вартості товару (плит), які за твердженням позивача були йому поставлені.
Відповідно до ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підтвердження факту доставки передачі плит відповідачу позивачем не подано жодного допустимого доказу, зокрема, дорожній лист, товарно-транспортна накладна, видаткова накладка, тощо з відміткою повноважної особи відповідача про прийняття товару, акт приймання-передачі послуг з доставки підписаний повноважними представниками сторін.
Лист замовника будівництва ДП „Гаян-Агро”, в якому зазначається, що плити на територію будівництва були завезені саме позивачем, проте, використані відповідачем в ході будівництва не є допустимим доказом передачі відповідачу плит на загальну суму 20493,94 грн.
За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними, не обґрунтованими допустимими доказами, а отже, не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються відповідно до ст. 49 ГПК України на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити в повному обсязі.
Суддя