Кіровоградської області
"13" травня 2008 р.
Справа № 17/21
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув справу № 17/21
за позовом: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3, м. Кіровоград
до відповідача: державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Дніпровському регіоні", м. Запоріжжя
про визнання недійсним пункту припису
Представники:
від позивача - Панкова І.Н., довіреність № 67 від 27.01.2008 року, представник;
від відповідача - Скрипаль О.С., довіреність № 1299 від 06.05.2008 року, представник;
час прийняття вступної та резолютивної частини постанови 16 год. 30 хвилин.
Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 3, м. Кіровоград в порядку адміністративного судочинства заявлено позов до державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Дніпровському регіоні", м. Запоріжжя про визнання недійсним п. 4 припису № 106-Т від 27.07.2007 року (повторного) винесеного Державним інспектором з енергонагляду Дохнянською Л.С.
Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд, -
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Згідно акту обстеження від 26.06.2007 року № 111-Т державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Кіровоградській області (відповідач по справі) комунальному ремонтно-експлуатаційному підприємству № 3, м. Кіровоград (позивач по справі) внесено припис від 27.07.2007 року № 106-Т. та п. 4 цього припису запропоновано виконати промивку системи опалення будинків за адресами вул. Жовтневої революції 33 та вул. Шатіло 5 і виконані роботи оформити актом до 30.09.2007 року.
Позивач не погоджується з вимогами п. 4 зазначеного припису з тих підстав, що: на виконання Закону України «Про житлово комунальні послуги» Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій. Пунктом 13 цього «Порядку» передбачено, що у розрахунок окремо включаються витрати на промивання систем опалення та гідравлічне випробовування трубопроводів у житловому будинку. Додатком до «Порядку» є типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в котрій послугу по промиванню системи опалення не включено.
Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 26.12.2006 року № 1662 було прийнято рішення про затвердження переліку послуг з утримання будинків для комунальних підприємств міста Кіровограда та тарифів на ці послуги.
До складу тарифу, що входить до квартирної плати, витрати КРЕПу на промивання систем опалення у житлових будинках відсутні тому, що такий вид послуги виконується спеціалізованим підприємством котре має спеціальне оснащення, навчених працівників, відповідні розчини та за рахунок коштів з місцевого бюджету. Виходячи з вищенаведеного позивач вважає, що державна інспекція з енергетичного нагляду - режимами споживання електричної і теплової енергії в Кіровоградській області безпідставно зобов'язує КРЕП № 3 виконувати роботи по промивці систем опалення в житлових будинках, знаючи, що проведення таких робіт КРЕПами, жодним нормативним актом не передбачено.
Відповідач з вимогами позивача не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення посилаючись на відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України “Про електроенергетику» приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів державних інспекторів з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії є обов'язковими для виконання. Внесенням припису забезпечується виконання Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2007 року за № 197/13464 пунктом 7.7.17 яких передбачено проведення гідропневматичного промивання системи опалення з використанням стисненого повітря. Посилання позивача в позовній заяві на нормативні акти, що регулюють порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначають лише механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не визначаючи при цьому організаційних та технічних вимог до послуг, що надаються позивачем.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що вимоги не є обґрунтованими, не відповідають положенням законодавства та не підлягають до задоволення, в позові необхідно відмовити повністю
Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необґрунтоване посилання позивача на підставу для визнання п. 4 припису від 27.07.2007 № 106-Т на пункт 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560 (далі - Порядок формування тарифів), оскільки відповідно до пункту 1 вищевказаного Порядку він визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги, не встановлюючи правил, норм та стандартів надання цих послуг.
Трактування змісту пункту 13 Порядку формування тарифів проводиться невірно, фактично є його власним міркуванням, оскільки в абзаці другому цього пункту визначається порядок оформлення розрахунку на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання та водовідведення, а не перелік робіт, які мають надаватися виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, зокрема вказано, що витрати на промивання систем опалення та гідравлічне випробування трубопроводів у житловому будинку включається у розрахунок окремо. Абзац перший пункту 13 Порядку формування тарифів встановлює механізм визначення витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання та водовідведення, а саме: відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньо будинкових систем. Перелік робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (абзац 3 пункту 13 Порядку формування тарифів).
Крім того, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства Наказом від 10.08.2004 №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за №1046/9645, затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд (далі - Примірний перелік послуг з утримання). Пункти 1.1.12.1, 1.1.12.3 Примірного переліку послуг з утримання до переліку таких робіт віднесли регулювання та гідравлічне випробування систем центрального опалення, промивання трубопроводів та приладів центрального опалення.
До внутрішньобудинкових систем стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносить мережі, арматуру на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди. Отже, детальним аналізом нормативних актів, які регулюють спірне питання встановлено, що промивання систем опалення будинків у м. Кіровограді по вул. Жовтневої революції, 33, та вул. Шатіло, 5, повинно здійснюватися КРЕП № 3 як виконавцем послуг з утримання будинків та при будинкових територій, незалежно від того із залученням яких працівників чи спеціалізованих організацій будуть проведені вказані роботи..
Господарським судом також приймається до уваги, що Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3 є балансоутримувачем будинків, вимога щодо промивання систем опалення в яких міститься у пункті 4 Припису від 27.07.2007 № 106-Т.
За приписом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно до п. 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків балансоутримувача, віднесено забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Крім того, згідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Правилами, що встановлюють основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації систем опалення, є Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, 1972 року, пунктом 3.7.17 яких встановлюється, що після закінчення опалювального періоду необхідно здійснювати промивання систем опалення з використанням стисненого повітря.
Крім того, обов'язок утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт покладений на Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3 як на виконавця послуг з утримання будинків та при будинкових територій підпунктом 3 пункту 14 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560, предметом якого визначено забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), а невідкладною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додаються до договору.
Натомість вказане положення Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж повністю виконується погодженими діями позивача, який 27.07.2007 року надав Пропозиції для промивки, прочистки і випробування системи опалення на житлових будинках КРЕП № 3 (а.с. 61) та Довідкою Департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради № 746 від 17.03.2008 року (а.с. 62) про включення житлових будинків по вул. Жовтневої революції 33 та вул. Шатіло 5 до титульного списку 2008 року та в цих будинках буде проведено промивання мереж теплозабезпечення за рахунок коштів міського бюджету.
Господарським судом приймається до уваги, що питання про проведення оплати виконаних робіт по промивці теплових внутрібудинкових мереж не відноситься до предмету спору.
У відповідності до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Враховуючи правовий статус державного підприємства Національної енергетичної компанії "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Дніпровському регіоні", м. Запоріжжя, господарський суд прийшов до переконання про необхідність розглянути спір по суті в порядку Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи наступне. Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Визначившись з питанням щодо правовідносинами між учасниками спору про віднесення їх до таких, які підлягають до розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, провівши розгляд адміністративної справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд враховує особливість вказаного Кодексу стосовно презумпції винності суб'єкта владних повноважень та приписи ст. 71 КАС України про обов'язок доказування кожною стороною обставин на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, приходить до переконання, що позивачем не надано безспірних доказів про наявність правопорушення з боку відповідача, наданими позивачем доказами не доведено сам факт скоєного правопорушення, тобто порушення будь-чийого права.
Натомість, надані відповідачем докази повністю спростовують обґрунтування позивачем своїх вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 162, 163, 167, 186, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В адміністративному позові відмовити повністю.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 14 травня 2008 року.
Суддя
Ю. І. Хилько