"22" квітня 2008 р. Справа № 14-10/5002
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників ініціюючого кредитора Лизуненка С.О., боржника Кірси В.В., за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою
ініціюючого кредитора
управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси
до боржника
закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельно-монтажне управління -7»
про
визнання банкрутом відсутнього боржника, -
Ініціюючим кредитором заявлено вимогу про визнання банкрутом відсутнього боржника. Ухвалою суду від 12.10.2007 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника. Постановою суду від 23.10.2007 боржника визнано банкрутом, а постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.12.2007 останню скасовано. Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.02.2008 скаргу ліквідатора банкрута повернено без розгляду. У постанові від 23.10.2007 суд апеляційної інстанції вказав на те, що боржник подає до органів державної податкової служби звітність, укладає договори оренди та має майно, а відповідно правові підстави для визнання його банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відсутні.
У судовому засіданні представник ініціюючого кредитора вимогу підтримав, наполягає на визнанні боржника відсутнім, оскільки на час подання заяви були наявні усі ознаки його відсутності, зокрема такими доказами вказує відсутність податкової звітності у податкового органу, відсутність підприємницької діяльності.
Боржник у відзиві на заяву та його представник у судовому засіданні заяву не визнали повністю.
Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутом визнається відсутній боржник. До ознак його відсутності ч.1 названої норми віднесено відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням, або неподання ним податкових декларацій протягом року до органів державної податкової служби, або інші, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.
Висновок про наявність боржника (здійснення ним підприємницької діяльності, подання звітності органу державної податкової служби, наявності керівних органів за місцезнаходженням) на підставі наявних у справі матеріалах наявний в постанові суду апеляційної інстанції і є обов'язковим для суду першої інстанції. Доводи представника ініціюючого кредитора також спростовуються додатково наданими суду документами фінансової звітності, які систематично подавались боржником органам державної податкової служби протягом 2003-2007 років із зазначенням даних про отримані доходи.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у визнанні боржника банкрутом необхідно відмовити, скасувати мораторій і заходи щодо забезпечення вимог кредиторів.
Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У визнанні боржника банкрутом відмовити, провадження у справі припинити.
2.Зняти мораторій на задоволення вимог кредиторів.
3.Скасувати арешт на майно боржника, накладений ухвалою суду від 12.10.2007.
Ухвала може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду
Суддя Хабазня Ю.А.