ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
"05" травня 2008 р. № 4/163
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилько Ю.І.,розглянувши заяву б/н від 17.04.2008 року приватного підприємства "Агентство Вікторія" про відстрочку виконання рішення від 31.07.2007 року по справі № 4/163
за позовом: відкритого акціонерного товариства “Гідросила», м. Кіровоград,
до відповідача: приватного підприємства “Агентство Вікторія», м. Кіровоград,
про визнання правочину недійсним та стягнення коштів,
За участю представників:
позивача (стягувача): Депутатов В.В., довіреність № 04-4/5-972 від 27.03.08 р.;
від відповідача (боржника): участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України.
від ДВС: Павловський О.С., довіреність б/н від 10.09.07 р.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача (стягувача) господарський суд, -
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2007 року позовні вимоги позивача задоволено повністю.
Господарським судом 16.08.2008 року на виконання даного рішення видано наказ.
17.04.2008 року на адресу господарського суду надійшла заява б/н від 17.04.2008 року приватного підприємства “Агентство Вікторія» про відстрочку виконання рішення суду від 31.07.2007 року, в якій заявник просить відстрочити виконання даного рішення до 31.05.2008 року.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В судовому засіданні представник позивача (стягувача) підтримав заяву відповідача (боржника) про застосування відстрочки виконання рішення суду до 31.05.2008 року.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку господарський суд приходить до переконання, що заява про застосування розстрочки виконання рішення суду підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В наданому до суду поясненні представник стягувача повідомив про відсутність у нього заяви боржника про застосування відстрочки виконання рішення суду, тому йому надано можливість ознайомитись із заявою боржника у судовому засіданні.
Клопотання про відкладення розгляду справи або про оголошення перерви від сторін до суду не надходило. Направлена заявнику поштова кореспонденція за місцем його державної реєстрації адресою м. Кіровоград вул. Дзержинського 24 кв. 204 повернута до суду без вручення, але з відміткою установи поштового зв'язку про відсутність отримувача за вказаною адресою.
При цьому, господарським судом враховується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув», “адресат відсутній» і т.п. можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом обов'язку.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Натомість, господарським судом враховуються вимоги ст. 115 ГПК України згідно до яких рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Однак, як вбачається з Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК (1798-12) має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. (Абзац перший пункту 1 в редакції Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 (v_467800-01) від 18.04.2001).
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. (Абзац другий пункту 1 в редакції Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467 (v_467800-01) від 18.04.2001, із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду N 04-5/3248 (v3248600-04) від 10.12.2004).
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 (v_445800-97) від 18.11.97). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду N 02-5/467).
Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК.
Зокрема заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.
Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК (1798-12) десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання. (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 (v_212600-04) від 10.02.2004).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву б/н від 17.04.2008 року приватного підприємства “Агентство Вікторія» про відстрочку виконання рішення суду від 31.07.2007 року до 31.05.2008 року задовольнити.
Виконання рішення суду від 31.07.2007 року по справі № 4/163 відстрочити до 31.05.2008 року.
Ухвалу суду може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Примірники ухвали направити сторонам по справі та Кіровському відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції. Заявнику (боржнику) - Приватне підприємство «Агентство Вікторія» направити за адресами: м. Кіровоград вул. Дзержинського 24 кв. 204 та м. Кіровоград вул. Орджонікідзе 5 кв. 6.
Суддя Ю. І. Хилько