Справа № 22ц- 563 /2008
Головуючий у першій інстанції - Кулініч Ю.П.
Категорія - цивільна
Доповідач - Лакіза Г.П.
26 березня 2008 року м. Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
з участю: заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова Чернігівської області від 21 листопада 2007 року по справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2007 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за її скаргою на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Деснянського РУЮ м. Чернігова з тих підстав, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального закону. Вважає, що скарга повинна розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК України, оскільки пов'язана з виконанням судового рішення про стягнення коштів за комунальні послуги, ухваленого за нормами ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Палігіна О.П. від 21 червня 2007 року, затвердженою начальником Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 21.06.2007 року, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа № 2-1513/2005, виданого 18.10.2005 року відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.03.2005 року про стягнення на користь ВАТ « Облтеплокомуненерго 1977 грн. 92 коп. ( а.с 3).
Таким чином, державним виконавцем проводились дії під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу 1963 року. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з врахуванням вимог ст. 383 чинного ЦПК України оскарження дій державного виконавця повинно в даному випадку здійснюватись у порядку, передбаченому ст. 181 КАС України, а тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у відкритті провадження по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до положень статті 383 ЦПК України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, право на звернення із скаргою до суду мають, зокрема, учасники виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої служби, які вчинені під час виконання рішень, ухвалених цивільними судами лише за правилами нового Цивільного процесуального кодексу України, тобто такі, що ухвалені після 1 вересня 2005 року.
Оскільки постанова державного виконавця стосується виконання рішення суду у цивільній справі, постановленого за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції 1963 року, скарга на неї не може бути розглянута в порядку, передбаченому розділом УП «Судовий контроль за виконанням судових рішень» чинного Цивільного процесуального кодексу України.
Справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судові рішення у яких постановлені до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, згідно статті 181 КАСУ розглядаються відповідно до цього Кодексу.
Отже, висновок суду першої інстанції про непідвідомчість даної справи в порядку цивільного судочинства, є вірним, а доводи апеляційної скарги правильності такого висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України , апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова Чернігівської області від 21 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: