73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
01 червня 2011 р. Справа № 2-а-2113/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до заступника начальника відділу управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_2, головного спеціаліста управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_4, управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та постанови про накладення стягнень,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до заступника начальника відділу управління у справах захисту прав споживачів заступника у Херсонській області ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), головного спеціаліста управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_4 (далі - відповідач-2), управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач -3, Управління), в якому просить визнати протиправними дії відповідачів 1, 2 щодо організації перевірки від 26.06.2009 року та складання акта перевірки від 26.06.2009 р. № 000433, скасувати розпорядчі документи - направлення на перевірку ПП ОСОБА_1 та документи, які прийняті за результатами перевірки, а саме: акт перевірки від 26.06.2009 р. № 000433 та постанову про накладення стягнень від 21.08.2010 р. № 670.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 26.06.2009 р. позивач відмовив посадовим особам ОСОБА_2та ОСОБА_4 у допуску до перевірки, яку зазначені особи намагалися провести з метою контролю дотримання ПП ОСОБА_1 вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, на тій підставі, що відсутня особа (власник), а особа, яка реалізує товар не має повноважень представляти суб'єкта господарювання при перевірці. Після відмови в допуску до перевірки посадові особи залишили приміщення, не провівши перевірку.
Позивач також зазначив, що відповідачем-3 видане направлення на перевірку, яке не відповідає вимогам ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), а саме: відсутня назва заходу на який видане направлення; відсутнє повне найменування органу місцевого самоврядування; строк проведення перевірки перевищує допустимий законом; не визначено тип та вид заходу державного контролю; не визначено предмет заходу. Невідповідність цього документу вимогам ст. 7 Закону № 877-V є підставою, визначеною ст. 10 цього ж Закону для недопущення посадових осіб до проведення перевірки. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 19 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України "Про захист прав споживачів" право на перевірку суб'єкта господарювання законодавчо обмежено і може бути здійснено тільки в порядку передбаченому законодавством з дотриманням охоронюваних законом прав та інтересів суб'єкта господарювання.
Позивач вважає, що посадові особи не мали права складати акт перевірки, а тому зазначений акт від 26.06.2009 р. № 000433 є незаконним. Крім того, відповідач - 3 на підставі акту перевірки, яка не проводилась та порушень, яких не існує, застосував до ПП ОСОБА_1 адміністративно-господарську санкцію за створення перешкод службовій особі державного органу у справах захисту прав споживачів. Перешкодами відповідно до ст. 32 Закону України "Про захист прав споживачів" визнаються - "образа службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на неї завдань. Зазначених дій стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивачем не здійснювалося, а тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарської санкції.
Відповідачем-3 подано до суду заперечення проти позову, в якому Управління просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачами-1,2 на підставі плану роботи на ІІ квартал 2009 року, направлення на проведення перевірки від 25.06.2009 року № 435 та повідомлення про проведення перевірки було проведено перевірку у магазині продовольчих товарів, що належить позивачу. Проте, працівниками кафе створювалися перешкоди у проведенні перевірки, так як не надано документи, які засвідчують якість та безпеку реалізуємих товарів, про що складено акт.
За результатами перевірки Управлінням видано припис, яким ПП ОСОБА_1 зобов'язано до 13.07.2009 року надати Управлінню довідку про вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць та інформацію про виконання припису. Приватний підприємець ОСОБА_1 не виконала припису, не надала документів, у зв'язку з чим відповідачем-3 прийнято постанову про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 550,08 грн. Відповідач-3 вважає правомірними дії відповідачів-1,2 щодо проведення перевірки та законною оскаржувану постанову.
Позивач просить розглянути справу в порядку письмового провадження без його участі.
Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до наказів відповідача-3 від 08.12.2010 року № 60-к та від 10.05.2011 року № 22-к ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звільнені із займаних ними посад.
Відповідачем-3 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Положеннями ч. 6 ст. 128 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вважає, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.
26.06.2009 року посадовими особами Управління ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі плану роботи Управління на ІІ квартал 2009 року, направлення на проведення перевірки від 25.06.2009 року № 435 проведено перевірку магазину продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: смт. Каланчак, вул. Комарова, 85, та належить приватному підприємцю ОСОБА_1 Повідомлення про проведення перевірки отримано уповноваженою особою позивача 29.05.2009 року.
Зі змісту акту № 000333 від 07.07.2010 р. вбачається, що на фасаді приміщення розміщена назва магазину, адреса, але відсутня інформація про режим роботи, рекламо-відомчу належність. На видному місці не розміщено примірника угоди, укладеної позивачем з продавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Перевірити якість та безпеку реалізуємого товару з наявністю ярликів цін та перевірити наявність необхідної, достатньої, достовірної, повної та своєчасної інформації про товар, що перебуває у реалізації та пропонується споживачам Управління було неможливо, так як працівниками кафе створювалися перешкоди службовим особам, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості та безпеки реалізуємих товарів, а також торгівельних правил обслуговування населення.
Підтвердженням недопуску посадових осіб до перевірки є також пояснення, надані продавцем ОСОБА_5 26.06.2009 року, зі змісту яких слідує, що позивач заборонила у її відсутність допускати будь-кого до проведення перевірок.
07.07.2010 р. Управлінням винесено припис, яким зобов'язано позивача надати до 13.07.2009 року відповідачу-3 довідку про вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць та інформацію про виконання припису. Вимоги припису позивачем не виконано.
Постановою управління у справах захисту прав споживачів № 370 від 21.08.2009 р. до позивача застосовано штраф у розмірі 550,08 грн. за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування.
Суд вважає наведені вище дії та рішення відповідачів правомірними з наступних підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 09.10.2003 р. № 169 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 972/8293, управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області є територіальним органом Держспоживстандарту України і в межах своїх повноважень здійснює державний захист прав споживачів.
Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 1023-ХІІ) спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи здійснюють контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Відповідно до п.1. 3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 р. № 311, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.11.2006 р. (далі - Порядок № 311), перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи, планова перевірка позивача проведена згідно Плану проведення Управлінням перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на ІІ квартла 2009 року, яким заплановано проведення перевірки магазину продовольчих товарів, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
Повідомлення про проведення перевірки № 376 від 20.05.2009 р. отримано позивачем 29.05.2009 р. Форма та зміст повідомлення відповідає вимогам ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V.
На підставі плану роботи відповідачам-1,2 видано направлення на проведення перевірки № 436 від 26.06.2009 року.
Відповідно до пунктів 1.7, 2.6 Порядку № 311 перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу у справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки, і за наявності направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу у справах захисту прав споживачів (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою (додаток).
Як встановлено судом, перевірка позивача була проведена відповідачем-1 та відповідачем-2, які мали службові посвідчення, про що зазначено в акті перевірки, на підставі наказу Управління від 25.03.2009 р. № 21 та направлення на проведення перевірки від 26.06.2009 р. № 436.
Положеннями ст. 26 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що управління має право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд вважає, що при здійсненні заходу державного контролю відповідачами дотримано вимоги Законів № 1023-ХІІ, № 877-V щодо порядку проведення перевірки суб'єкта господарювання - ПП ОСОБА_1
Пунктом 3.1 Порядку № 311 встановлено, що за результатами проведеної перевірки складається акт за формою, затвердженою наказом Держстандарту України від 27.11.2000 р. № 679 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень", який зареєстрований у Мінюсті України 20.12.2000 за № 929/5150.
Відповідно до листа Держспоживстандарту України № 2300-5-7/16 від 14.03.2006 р. відмова суб'єкта господарювання допустити службових осіб територіального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів до проведення перевірки на предмет дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" вважається створенням перешкод вказаним службовим особам у проведенні перевірки та тягне за собою відповідальність за п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону.
З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що перевірка належного позивачу магазину проведена з дотриманням вимог законодавства, що регламентує підстави і порядок її проведення. Акт перевірки від 26.06.2009 р. № 000433 складений уповноваженими на вчинення таких дій посадовими особами і відповідає вимогам законодавства щодо його складання.
Таким чином, відповідачі-1, 2, при проведені перевірки позивача, діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо правомірності винесення відповідачем-3 оскаржуваної постанови № 370 від 21.08.2009 р. про застосування до позивача штрафу в сумі 550,08 грн., суд встановив наступне.
Згідно п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою і оформлюється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
Як зазначено у постанові № 370 від 21.08.2009 р., до позивача застосований штраф у розмірі 550,08 грн. за створення перешкод у проведенні перевірки якості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування.
Наявність порушення, яке стало підставою для застосування до позивача штрафу, підтверджується актом перевірки № 000433 від 26.06.2009 р., на спростування якого позивач належних доказів суду не надав.
Відповідно до п.п. 3, 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи слідує, що справу про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" розглянуто уповноваженою особою - заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області у порядку, передбаченим вищевказаним Положенням.
Невикористання суб'єктом господарювання свого права на ознайомлення з матеріалами перевірки та ненадання своїх пояснень щодо виявлених порушень не виключає можливості прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки.
Накладення та стягнення штрафів здійснюється згідно із Законом № 1023-ХІІ та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 року № 1177 (далі - Положення № 1177).
Так, розрахунок розміру штрафу Управлінням здійснено відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-ХІІ, яким за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до листа ДПА у м. Херсоні від 10.08.2009 року, сума валового доходу ПП ОСОБА_1 за півріччя 2009 року становить 33004,82 грн. Відповідно сума доходу від реалізуємої продукції за один місяць становить 8545,00 грн.
Управління, керуючись ст. 23 Закону № 1023-ХІІ, та Положенням № 1177 застосувало до позивача штраф у розмірі 10 відсотків від вартості реалізованої продукції за травень місяць 2009 року, що становить 550,08 грн.
Таким чином, прийнята Управлінням постанова № 370 від 21.08.2009 р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 550,08 грн. не суперечить вимогам законодавства у сфері захисту прав споживачів.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до заступника начальника відділу управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_2, головного спеціаліста управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_4, управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки та постанови про накладення стягнень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 5.1.2