73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
06 червня 2011 р. Справа № 2-а-6397/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області до Малого комунального підприємства "Водне господарство" про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області (позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з малого комунального підприємства "Водне господарство" (відповідач) борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 718 954грн. 65 коп., який виник станом на 01.10.10. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки МКП "Водне господарство" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, складено довідку від 06.05.10 № 11/17/32503441, в якій зафіксовано несвоєчасне перерахування підприємством податку з доходів фізичних осіб в сумі 188 320грн. та не включення відомостей про виплати фізичним особам до податкових розрахунків форми № 1ДФ, чим порушено п. 8.1.2 ст. 8 та пп. "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Станом на 01.01.10 несплачений залишок з даного податку складає 555 271грн. 95коп. Також за І-ІІІ квартали 2010 року сума неперерахованого податку складає 163 682грн. 70коп.
Представником позивача було надано суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, просить суд стягнути з підприємства борг по податку з доходів фізичних осіб за ІV квартал 2010 року в сумі 45819 грн. 40 коп. Таким чином, загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути становить 764 774грн. 05коп.
Представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судові засідання 13.04.11, 10.05.11 та 06.06.11 не з'являвся. 04.03.11 суду надано заперечення проти позову в письмовому вигляді, в яких підприємство не визнає позовні вимоги ДПІ у зв'язку з закінченням у позивача строку звернення до суду з вказаним позовом. Оскільки перевіркою було визначено несвоєчасне перерахування податку у квітні 2010 року, стягнення можливе тільки з ІІ кварталу 2007 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, судом встановлено: Мале комунальне підприємство "Водне господарство" є юридичною особою, зареєстровано 07.05.2003 рішенням Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, вид діяльності: "комунальне та побутове водопостачання". Перебуває на обліку в ДПІ у Скадовському районі як платник податку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Закон № 889), яка визначає осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої само зайнятої особи). Згідно пп. 17.2. Закону № 889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент. Відповідач, який є працедавцем в даному випадку, є податковим агентом. Відповідачем подавались до ДПІ податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, тобто, форми обліку податку з доходу фізичних осіб, але податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб сплачувались несвоєчасно та не в повному обсязі.
ДПІ у Скадовському районі було проведено перевірку МКП "Водне господарство" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 (довідка від 06.05.10 № 11/17/32503441). ДПІ встановлено наявність боргу по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2007 в розмірі 105 895 грн. 76 коп., за період 2007-2009 рік відповідач мав сплатити податку в сумі 664 696грн. 19 коп., перераховано до бюджету тільки 188 320 грн. Залишок на 01.01.10 становить 582 271 грн. 95 грн. (з урахуванням боргу 2006 року). Перевіркою встановлено порушення підприємством п. 8.1.2 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідно до якого, за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб передбачено нарахування пені з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або день його погашення, в залежності від того, яка із величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день затримки в його сплаті і становить 15 507грн. 03коп. При проведенні розрахунку застосовано облікову ставку 11% та 12%.
Згідно положень п. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.5 ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Підпункт "б" п. 19.2 ст. 19 Закону №889 передбачає, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне. ДПІ посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, діючого в спірному періоді, яким встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Дана норма стосується саме податкових зобов'язань та податкового боргу. Оподаткування податком з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій з даного платежу, податковий розрахунок ф. № 1 ДФ не є декларацією в розумінні Закону № 2181, нарахувань та сплати податку на підставі ф. № 1 ДФ не проводиться. В податковому розрахунку тільки констатується факт нарахування та/або виплати доходу та сплати податку. Фактично ця звітність має інформаційний характер. Узгодження суми податкового зобов'язання з даного податку не відбувається. Згідно п. 5.1 Закону № 2181-ІІІ узгодженим вважається зобов'язання, яке платник податків самостійно визначив в податковій декларації. Суму податку з доходів фізичних осіб визначає податковий агент, а не платник податків. Викладене свідчить, що заборгованість із сплати податку з доходів фізичних осіб до початку дії Податкового кодексу України не є ані узгодженою сумою податкового зобов'язання, ані податковим боргом. Про це також свідчить зокрема відсутність факту направлення платнику податків податкових вимог, застосування податкової застави.
ДПІ не має повноважень вчиняти будь-які дії стосовно визначення черговості сплати даного податку, змінювати призначення бюджетного платежу та без згоди платника розпоряджатись його коштами. Податкова інспекція в одностороньому порядку не має законних підстав здійснювати зарахування поточних платежів в рахунок погашення попередніх платежів.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених протягом 2007-2010 рр. відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Посилання податкової інспекції на те, що нею не було змінено призначення платежу, оскільки грошові кошти зараховані на погашення боргу позивача з ПДФО, суд не приймає до уваги, оскільки платежі були зараховані не за той звітний період, який зазначався платником в платіжних документах та формах 1-ДФ, що податковою інспекцією не заперечується. Ці дії суд вважає такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства за вищевикладених підстав.
Отже, підлягає стягненню заделарований згідно форм №1ДФ податок за 2010 рік в загальній сумі 182502 грн. 10 коп., в тому числі за 1 квартал в сумі 35389 грн. 69 коп., за 2-й квартал 51043 грн. 28 коп., за 3-й квартал 2010 року - 50249,73 грн., за IV квартал - 45819 грн. 40 коп. Дана сума обчислена з урахуванням нарахованих та перерахованих до бюджету сум податку( нараховано за 2010 рік 213502 грн. 10 коп. - перераховано 31000 грн.). Що стосується заборгованості, яка передувала 2010 року, суд вважає, що вона підлягає стягненню в розмірі 476376 грн. 19 коп. за період 2007-2009 рр., виходячи з відомостей довідки про результати планової виїзної перевірки МКП "Водне господарство" від 06.05.10 № 11/17/32503441 - нараховано за три роки 664696 грн. 19 коп. податку, сплачено за даними перевірки 188320 грн. Довідка підписана відповідачем без заперечень.
Стосовно порушення позивачем процесуальних строків для звернення із позовною заявою, то суд зазначає, що перебіг строків позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про обставини сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період 2007-2009 рр. податкова інспекція дізналась лише під час проведення перевірки податковим органом, результати якої зазначені в акті перевірки від 06.05.10 № 11/17/32503441. Раніш виявити будь-які порушення позивач не міг, оскільки картки особових рахунків даного податку податковим органом не ведуться, подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу не передбачено, узгодження суми податкового зобов'язання з прибуткового податку не відбувається. Із цього випливає, що строк давності з вимогою про стягнення суми податку з доходів фізичних осіб за період 2007- 2009 рр. позивачем не пропущений, оскільки порушення було виявлено тільки 6 травня 2010 року. Що стосується заборгованості за період, який передував 2007 року, то суд відмовляє в стягнення заборгованості в сумі 105895грн. 76 коп. через пропуск строку позовної давності, оскільки на застосуванні позовної давності наполягає відповідач, поважних причин для його поновлення податкова інспекція не навела.
Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 658878 грн. 29 коп. В реші вимог суд відмовляє.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов Державної податково інспекції у Скадовському районі Херсонської області задовольнити частково. Стягнути з міського комунального підприємства "Водне господарство" (вул. Паризької Комуни, 100, м. Скадовськ, Херсонська область, 75700, код ЄДРПОУ 32503441) до бюджету Скадовської міської ради на рахунок 33210800700268 в ГУ УДК у Херсонській області, код ОКПО 24103683, МФО 852010, код платежу 11010100 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 658 878 (шістсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 29 коп.
В решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.1.5