Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
10 червня 2011 р. № 2-а- 7087/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина КНР ОСОБА_1 про видворення у примусовому порядку за межі України,
встановив:
Комінтернівський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина КНР ОСОБА_1, в якому просить суд видворити відповідача у примусовому порядку за межі України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав рішення СГІРФО від 31.05.2011 року про видворення його за межі України та на цей час нелегально перебуває на території України, що є підставою для його видворення за межі України.
У судове засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та підтримання адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та визнання позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши заявлені клопотання про розгляд справи за відсутності, враховуючи приписи ст.ст. 41, ч.4 ст. 122, ч.6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними уній матеріалами.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши дії позивачів, які у вказаних відносинах є суб'єктом владних повноважень, на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.
30.06.2010 року через аеропорт “Бориспіль” відповідач прибув в Україну з метою навчання, після чого йому неодноразово продовжувався термін перебування на території України, про що свідчать відповідні відмітки у паспорті. Останній термін перебування подовжено до 01.03.2011 року - рішення УГІРФО ГУМВСУ в Харківській області № 1/1521-о (а.с.10-11)
Частиною 1 ст.2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” встановлено, що іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. При цьому, в силу ч.5 ст.2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ” на іноземців, а отже і на відповідача, покладено обов'язок поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Відповідно до ст..27 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянств закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що норми Правил в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, як частина національного законодавства України, мають бути неухильно дотриманні кожним іноземцем і саме в цьому полягає правовий порядок, до створення та забезпечення якого має безпосередній інтерес Держава Україна в особі компетентних органів.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач в'їхав на територію України 30.06.2010 року. Відповідач був зарахований до хімічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, термін перебування на території України встановлений до 01.03.2011 року.
01.02.2011 року наказом №2301-3/043 за невиконання навчального плану (академічна неуспішність) за згодою студентської ради факультету відповідач відрахований з ВУЗу (а.с.17), проте території України не залишив.
Із досліджених в судовому засіданні пояснень відповідача вбачається, що він на момент розгляду справи у суді ніде не працює, гарантій приймаючої сторони в Україні та власних коштів немає.
Судовим розглядом на підставі дослідженого листа Управління міграційної служби у Харківській області від 02.06.2011 року № 17/01-14-65В (а.с.14) встановлено, що відповідач із заявою до управління про надання статусу біженця не звертався.
Суд також звертає увагу на те, що відносно відповідача по справі за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ч.1 ст.203 КУпАП) складено протокол про адміністративне порушення № 003370 за результати розгляду якого відповідача постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.06.2011 року (справа 3-2348/11) притягнуто до адміністративної відповідальності.
31.05.2011 року начальником СГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області відносно відповідача по справі прийняте рішення про видворення за межі України без заборони в'їзду на територію України відповідно до положень ч.2,3 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та встановлено термін для залишення території України до 05.06.2011 року, про що зроблено відповідну відмітку у паспорті відповідача та відповідно до приписів ч.3 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»листом від 31.05.2011 року за № 62п/0-7 повідомлено прокурора Комінтернівського району м. Харкова.(а.с.5-8)
Зазначене рішення доведено до відома відповідача, що підтверджується його підписом, проте у строки визначені рішення відповідач території України не залишив та продовжував мешкати у м.Харкові.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст.26 Конституції України указано, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Оскільки, як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, у відповідача відсутня законна підстава для знаходження на території України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині видворення громадянина КНР ОСОБА_1 за межи України у примусовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у разі якщо особи ухиляються від виїзду після прийняття стосовно них рішення про видворення у примусовому порядку, вони підлягають видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Суд також зазначає, що відповідач у долученій до матеріалів справі заяві визнав позовні вимоги. Згідно з ч. 2 ст. 51, ч.1 ст.136 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково протягом всього часу судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 112 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладено, керуючись ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186, 256 КАС України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина КНР ОСОБА_1 про видворення у примусовому порядку за межі України задовольнити у повному обсязі.
Видворити у примусовому порядку за межі України громадянина Китайської народної республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 від 23.02.2009 року
Постанову звернути до негайного виконання
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 10.06.2011 року
Суддя Зоркіна Ю.В.