Харківський окружний адміністративний суд
24 травня 2011 р. Справа № 2-а- 1900/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г.,
при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Стрельникова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Харківського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості, в якому просить суд визнати відмову відповідача у внесенні в трудову книжку запису про продовження виплати допомоги по безробіттю та припинення виплати допомоги по безробіттю за період з 07.03.2007 по 27.09.2007 року; зобов'язати відповідача внести запис в трудову книжку про продовження виплати допомоги по безробіттю, скорочення виплати допомоги по безробіттю та припинення виплати допомоги по безробіттю за період з 07.03.2007 по 27.09.2007 року; зобов'язати відповідача компенсувати судові витрати у розмірі 3,40 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 02.02.2011 року Харківським міським центром зайнятості було виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду про зобов'язання внести записи у трудову книжку ОСОБА_3 про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року, про що державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Сидоренко О.М. був складений акт державного виконавця. Позивач зазначає, що 13.11.2003 року позивач звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Наказом від 20 листопада 2003 року № НТ031120 позивачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю із скороченням виплати допомоги на строк 90 календарних днів. Наказом від 16.12.2003 № НТ031216 ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку центру зайнятості у зв'язку із соціальною відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. 07.03.2007 року, після досягнення донькою 3 років ОСОБА_3 звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При повторній реєстрації як безробітної відповідач допустився помилки, що стало однієї із причин звернення позивача до суду. З метою усунення недоліків наказом директора центру зайнятості від 19.04.2007 № НТ070419 мені був поновлений статус безробітного з 07.03.2007, про що йдеться у листі від 01.08.2007 № С-4287/06-12. Проте, відповідач категорично відмовлявся внести запис в трудову книжку про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю. Як вказано вище, рішенням суду така відмова була визнана незаконною. Відповідно до рішення суду було продовжено нарахування допомоги по безробіттю з 07.03.2007 року. Таким чином, виконуючи рішення суду відповідач повинен був внести в трудову книжку позивача записи щодо продовження нарахування виплати допомоги по безробіттю з 07.03.2007 року. Але, вносити такий запис відповідач категорично відмовився посилаючись на відсутність такої вимоги у рішенні суду. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача незаконною, оскільки, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що з останнього місця роботи перед зверненням ОСОБА_3 до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, вона звільнилась за власним бажанням. Тому, до цього часу, продовжується дія санкції - скорочення на 90 календарних днів у період з 07.03.2007 року по 14.05.2007 року, передбаченої пунктом 5 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин. За таких умов Харківський міський центр зайнятості не вбачає підстав для внесення запису про призначення і скорочення виплат в період з 07.03.2007 року по 27.09.2007 року У так, як у разі відсутності початку виплат допомоги по безробіттю ("Розпочати виплату допомоги по безробіттю…") даний запис до трудової книжки не вноситься відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.
Представник відповідача підтримав надані письмові заперечення, та просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Харківського окружного адміністративного від 20.01.2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Жовтневого районного центру зайнятості м. Харкова задоволено частково. Зобов'язано Жовтневий районний центр зайнятості м. Харкова продовжити нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_3 з 07.03.2007 року. Зобов'язати Жовтневий районний центр зайнятості м. Харкова внести записи у трудову книжку ОСОБА_3 від 20 листопада 2003 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 року апеляційну скаргу Жовтневого районного центру зайнятості залишено без задоволення.
2 лютого 2011 року Харківським міським центром зайнятості (далі центр зайнятості) було виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження внесено записи у трудову книжку ОСОБА_3 про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року, про що державним виконавцем був складений акт від 02.02.2011 року та про що свідчить копія трудової книжки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 13 листопада 2003 року звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Наказом від 20 листопада 2003 року №НТ031120 відповідачем був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю із скороченням виплати допомоги на строк 90 календарних днів. Наказом від 16.12.2003 року №НТ031216 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку центру зайнятості у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості.
З матеріалів справи вбачається, що надання ОСОБА_3 статусу безробітної з 22 березня 2007 року, при зверненні 7 березня 2007 року, спеціаліст центру зайнятості припустила помилку в частині реєстрації позивачки як такої, що шукає роботу, у зв'язку з чим ОСОБА_3 було поновлено статус безробітної з 7 березня 2007 року згідно з "Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219.
Таким чином, виконуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року позивачу продовжено нарахування виплати допомоги по безробіттю з 7 березня 2007 року також внесено запис у трудову книжку щодо призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року.
На думку позивача відповідач повинен був внести в трудову книжку записи щодо продовження нарахування виплати допомоги по безробіттю з 07.03.2007 року та припинення виплати по безробіттю з 27.09.2007 року, що відповідач категорично відмовився зробити посилаючись на відсутність такої вимоги у рішенні суду.
Суд зазначає, що відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Тобто, внесення запису в трудову книжку позивача про продовження нарахування допомоги по безробіттю та припинення виплати допомоги є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на внесення записів в трудову книжку про всі виконані дії щодо належних позивачу нарахувань, скорочень та припинень виплати допомоги по безробіттю основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання визначені у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку внесення запису в трудову книжку безробітного про призначення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправне, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виконання обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005р зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються правами та свободами, тобто якісних характеристик права, а також зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що запис про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від з 07.03.2007 року та припинення виплати по безробіттю з 27.09.2007 року підлягають внесення в трудову книжку, оскільки відповідно до п.6.15 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, у трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту «е»пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року № 58 і зареєстрованої Мін'юсті від 17 серпня 1993 року №110. Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Суд зазначає, що відповідач законність та правомірність відмови у внесенні записів до трудової книжки позивача належним чином не довів.
Обставини, на які відповідач посилається у своїх запереченнях не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконною відмову Харківського міського центру зайнятості щодо внесення в трудову книжку ОСОБА_3 запису про продовження виплати допомоги по безробіттю та припинення виплати допомоги по безробіттю за період з 07.03.2007 по 27.09.2007 року.
Зобов'язати Харківський міський центр зайнятості внести запис в трудову книжку ОСОБА_3 про продовження виплати допомоги по безробіттю, скорочення виплати допомоги по безробіттю та припинення виплати допомоги по безробіттю за період з 07.03.2007 по 27.09.2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (61072, АДРЕСА_1) витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 31 травня 2011 року.
Суддя Котеньов О.Г.