Харківський окружний адміністративний суд
26 травня 2011 р. Справа № 2-а- 133/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,
за участі сторін:
представника позивача - Варавіна Ю.В.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування штрафних санкцій, -
Позивач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат (5 040 000 грн.) з конфіскацією грального обладнання у кількості 16 (шістнадцяти ) одиниць, а саме: 6 гральних автоматів "SAFE MONEY" інвентарні номери №104, 105, 106, 107, 111, 112; 1 гральний автомат "Russian Roulette" серії №28488FG, модель №NA 960253; 2 гральних автомати "Золото клеопатри" серія №28458FG, модель №NA960211 та серія №28457FG модель №NA960211; 7 гральних автоматів "Richeliew" серія №СТ28008, серія №928785, серія №СТ945653, серія №929593, серія №СТ929619, серія №945660, серія №СТ929687.
В обґрунтуванні своїх вимог позивач посилається на те, що 08.08.2009 року співробітниками Управління податкової міліції ДПА у Харківської області, відділу податкової міліції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відділу податкової міліції ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в рамках виявлення фактів незаконного надання суб'єктами господарювання послуг у сфері грального бізнесу, був встановлений факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", тобто організація і проведення на території України азартних ігор. Факт порушення законодавства відповідачем зафіксований позивачем протоколом огляду від 08.08.2009 року грального залу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_1, який був складений співробітником податкової міліції, та підтверджується також описом гральних автоматів, що знаходились у вищевказаному гральному залі, описом наявних купюр та монет, підписаний ФОП ОСОБА_3, поясненнями гравців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, поясненнями ОСОБА_3, протоколом допиту ОСОБА_3, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харків по кримінальній справі відносно ОСОБА_3, яким зазначену громадянку визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК України. З посиланням на ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачем та представником відповідача були надані письмові заперечення в обґрунтування яких зазначено, що до відповідача не можуть бути застосовані штрафні санкції передбачені ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", оскільки відповідач не є суб'єктом господарювання, не є організатором азартної гри, не є власником грального обладнання, а також у зв'язку з тим, що пропущений строк для застосування адміністративно - господарських санкцій, який встановлено статтею 250 ГК України. З посиланням на відсутність в діях відповідача порушень вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав надані письмові заперечення та просив відмовити в задоволені адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив, такі обставини.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ, органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Положеннями пп.20.1.36 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, який вже діяв на дату звернення ДПІ до суду з цим позовом, визначено право органів державної податкової служби у випадках, передбачених законом, звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 року № 1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009 року, а саме ст.3 цього закону, передбачено застосування фінансових санкцій, яке здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Таким чином, зазначений спір за позовом органу державної податкової служби про застосування фінансових санкцій є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що 08.08.2009 року співробітниками податкової міліції в рамках виявлення фактів незаконного надання суб'єктами господарювання послуг у сфері грального бізнесу була проведена перевірка ігрового залу за адресою: АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_1.
За результатами здійснення перевірки складено протокол огляду і вилучення речей, яким зафіксовано, що в гральному залі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_1, здійснюється діяльність з організації і проведення азартної гри на розташованих у приміщенні 16 гральних пристроях, тобто має місце заборонена господарська діяльність з надання послуг в сфері грального бізнесу.
За змістом протоколу огляду і вилучення речей, документів від 08.08.2009 р. було встановлено, що огляд вказаного приміщення проводився в присутності громадянки ОСОБА_3 Протоколом огляду і вилучення від 08.08.2009 року зафіксовано, ОСОБА_3 приймала від громадян грошові кошти (ставки), завантажувала ігри на гральних пристроях.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2009 року, який набрав чинності, ОСОБА_3 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України.
Суд зазначає, що згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Частиною 1 статті 203 КК України, за якою було засуджено ОСОБА_3, передбачена кримінальна відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.
Статтею 2 Закону України №1334-17 від 15.05.2009 pоку "Про заборону грального бізнесу в Україні" (далі - Закон №1334-17) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Згідно п.п.1, 2 ст.1 Закону №1334-17 гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у бекмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Таким чином, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2009 року, встановлено, що діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах (діяння) 08.08.2010 року за адресою: АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_1 вчинене саме ОСОБА_3 (особа).
Зазначені обставини є обов'язковими для адміністративного суду, а тому посилання представника відповідача на те, що відповідач не є організатором азартної гри, судом не беруться до уваги.
Згідно ч.1 ст.3 Закону №1334-17 до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, вказує на те, що відповідач не є в даному випадку суб'єктом господарювання, оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2009 року встановлено, що 08.08.2010 року за адресою: АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_1 ОСОБА_3 виконувала функції охоронця.
Суд ставиться критично до такої позиції представника відповідача, виходячи з наступного.
Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлені Господарським Кодексом України.
Пунктом 2 частини 2 статті 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч.1 ст.58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_3, зареєстрована Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області як фізична особа-підприємець 22.11.2002 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку №4059510, та знаходиться на податковому обліку в Дергачівській МДПІ в Харківській області з 26.11.2002 року за №818.
Також суд зазначає, що ОСОБА_3 не могла бути притягнутою до кримінальної відповідальності як фізична-особа підприємець (суб'єкт господарювання), оскільки згідно ч.1 ст.18 КК України - суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Щодо посилань представника відповідача, на те, що позивачем пропущений строк для застосування адміністративно - господарських санкцій, який встановлено статтею 250 ГК України, а також на те, що ігрове обладнання не належить на праві власності відповідачу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Натомість частиною 2 статті 250 ГК України визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Як вже зазначалось судом, зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суд застосовує строки звернення до адміністративного суду передбачені ст.99 КАС України, які були поновлені згідно ухвали від 01.02.2011 року.
Крім того на підставі частини 2 статті 3 Закону №1334-17 суд має прийняти рішення про конфіскацію грального обладнання, використаного під час вчинення правопорушення у вигляді проведення азартної ігри, яка стала підставою для застосування штрафу до суб'єкта господарювання.
Представник відповідача посилається на приписи ч.1 ст.29 КУпАП, згідно якої конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Суд зазначає, що відповідно до ст.24 КУпАП конфіскація є видом адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, зазначений спір не є спором з приводу накладення адміністративних стягнень, оскільки згідно п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Згідно ч.6 ст.41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Законом №1334-17 не встановлено будь-яких обмежень або режимів щодо права власності грального обладнання, яке повинно бути конфіскованим за порушення заборони встановленої цим Законом.
При цьому суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 3 Закону №1334-17 санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 01.07.2009 року та розмір санкції ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" суд вважає, що розмір штрафних санкцій пред'явлених податковим органом до стягнення з відповідача в контексті даного позову відповідає розміру штрафу, визначеному в Законі.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування штрафних санкцій - задовольнити в повному обсязі.
Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат ( 5040000 грн.) з конфіскацією грального обладнання у кількості 16 (шістнадцяти ) одиниць, а саме: 6 гральних автоматів "SAFE MONEY" інвентарні номери №104, 105, 106, 107, 111, 112; 1 гральний автомат "Russian Roulette" серії №28488FG, модель №NA 960253; 2 гральних автомати "Золото клеопатри" серія №28458FG, модель №NA960211 та серія №28457FG модель №NA960211; 7 гральних автоматів "Richeliew" серія №СТ28008, серія №928785, серія №СТ945653, серія №929593, серія №СТ929619, серія №945660, серія №СТ929687.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02 червня 2011 року.
Суддя Котеньов О.Г.