Справа № 2-а/1970/1418/11
"14" червня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Стефанів І.І.;
від відповідача: Бобир В.М., Беднарський П.Р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовною заявою Контрольно -ревізійного управління в Тернопільській області;
до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області;
про стягнення коштів, -
Контрольно -ревізійне управління в Тернопільській області (далі-позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області (далі-відповідач) про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області кошти в сумі 6536,18 грн. в дохід місцевого бюджету.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ревізією дотримання законодавства при використанні бюджетних коштів на сплату обов'язкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР та п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, Будилівською сільською радою проводилось нарахування та сплата внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування на працюючих інвалідів протягом 2009-2010 років в розмірі 33,2%, а не 4% суми фактичних витрат на оплату праці, внаслідок чого зайво перераховано до Пенсійного фонду України кошти в сумі 6536,18 грн. Враховуючи вищевикладене, Пенсійним фондом зайво отримано бюджетні кошти в сумі 6536,18 грн., чим місцевому бюджету нанесено матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.06.2011 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що нарахування роботодавцем страхових внесків у розмірі 4 відсотків із заробітної плати зазначеній категорії працівників здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання працівником підприємству завіреної копії виписки або копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії. На момент здійснення перевірки копія довідки не була подана працівником до бухгалтерії підприємства, а отже, ні головному бухгалтеру, ні посадовій особі Пенсійного фонду України не могло бути відомо про інвалідність працівника. Зазначена копія виписки з акта огляду МСЕК була надана 05.01.2011 року, що надало право здійснення нарахування за ставкою 4 відсотки. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.3.2 Плану контрольно-ревізійної роботи міжрайонного контрольно-ревізійного відділу в Зборівському та Козівському районах на ІV квартал 2010р. та на підставі направлень для проведення ревізії від 17.12.2010 року №119, №120 від 21.12.2010 року та №124 від 28.12.2010 року начальником Дубиною І.П. та провідними контролерами-ревізорами Якубовським З.І. та Стельмах Н.М. проведено планову ревізію Будилівського сільського бюджету за період з 01.01.2009 року по 01.12.2010 року.
За наслідками проведеної ревізії позивачем складено акт від 06.01.2011 року №224-21/1 (далі -Акт).
В акті відображені наступні правопорушення: ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов'язкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(із змінами) від 26.06.1997 року № 400/97-ВР та п. 4.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, сільською радою проводилось нарахування та сплата внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування на працюючих інвалідів (ОСОБА_4) протягом 2009-2010 років в розмірі 33,2%, а не 4% суми фактичних витрат на оплату праці,як це передбачено вказаними нормативними актами, внаслідок чого зайво перераховано до Пенсійного фонду України кошти в сумі 6536,18 грн.(а. с. 16-17 акта).
Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що Пенсійним фондом зайво отримано бюджетні кошти в сумі 6536,18 грн., чим місцевому бюджету нанесено матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму, у зв'язку з чим просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області кошти в сумі 6536,18 грн. в дохід місцевого бюджету.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституції України та законами України.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 року №2939-ХІІ.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Згідно з п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З урахуванням системного аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку про надання органам державної контрольно-ревізійної служби права на звернення до суду з позовом про стягнення тільки тих коштів, які одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, або з позовами в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Як вбачається з матеріалів справи, та з пояснень сторін, незаконних угод з боку з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі не було укладено, а вимога про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів відповідачу не направлялася.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач звернувшись з позовом до суду про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області кошти в сумі 6536,18 грн. на підставі акта перевірки, Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області вийшло за межі наданих Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»повноважень.
Крім того, Тернопільський окружний адміністративний суд вважає за необхідне зазначити, що позивач проводив ревізію Будилівської сільської ради, проте, просить стягнути кошти з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі, тобто з установи на якій ревізія взагалі не проводилася.
Суд з урахуванням викладеного, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, та вважає позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Контрольно -ревізійного управління в Тернопільській області до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі кошти в сумі 6536,18 грн. в дохід місцевого бюджету -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис А.І. Саадулаєв
Копія вірна
Суддя А.І. Саадулаєв
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.